Людина, котра оживила «Лиса Микиту»
Вівторок, 10 липня 2007 17:12

 (c)Валентина Сорока. "Газета по-київськи"

Скоро українські школярі замість вивчення Івана Франка за хрестоматіями зможуть годинами просиджувати біля телевізора: студія «Фрески» випустила 26 п'ятнадцятихвилинних серій (в цілому 7 годин) мультфільму «Лис Микита». Над глибою корпіли сценарист і режисер Володимир Кметик, другий режисер Михайло Яремко, художник-постановник Едуард Кирич і композитор Мирослав Скорик, який вживив в саундтрек «Аббу», Патрісію Каас, «Братів Гадюкіних», «Океан Ельзи» і навіть не побоявся використати "помаранчевий" хіт «Гринджол» «Разом нас багато». Замовило анімаційну версію «Лиса Микити» всеукраїнське суспільство «Просвіта», гроші - 10 млн. грн - виділив Мінкульт (половину, до речі, відразу «з'їли» податки). До 150-річчя з дня народження Франка - серпня 2006-го - закінчити роботу не встигли, але є надія, що в серпні 2007-го лис-пройдисвіт таки проникне на екрани. Ми вирішили розпитати про Микиту Едуарда Кирича, котрий створив його, «батька» Грая, Ока і Тура з серіалу «Як козаки...».


- Пане Едуарде, з чого почався «Лис Микита»?

- З Кметиком ми знайомі ще з часів «Козаків...». Кілька років тому зустрілися, він розповів, що є така ідея - зробити анімаційний проект за творами Івана Франка до якої-небудь знаменної дати: «Франко - це книга мого дитинства. І взагалі - класик!». Зробили «пілот», «12 пісень Лиса Микити», - щоб подивитися, чи можемо.

Пройшов рік. Володимир Іванович говорить: «Все буде добре, грошей вистачить - зберемо команду і зробимо повнометражний фільм». Ніхто ж не здогадувався, що з 12 серій може вийти 26! Треба було розводити «концентрат», і при цьому - «ані кроку від Франка!». Хрестоматійність потрібно було дотримати, щоб школярі знали оригінальний текст. Стали думати, що привнести в 12 серій, щоб вийшло 26? На 12 серій я зробив розкадровування, Володимир Іванович став ділити на 26 і писати сценарій. Другим режисером запросили Михайла Михайловича Яремко. Праця була ударна! Але до 150-річчя з дня народження класика все одно не встигли - гроші пізно отримали. Та і чисто технічно: 10 хвилин анімації - це 14 тисяч малюнків. Ось і порахуйте, скільки сотень тисяч в семи годинах! Ми коли про це говоримо глядачам на презентаціях - вони шарахаються. А ми пояснюємо, скільки малюнків повинно бути, щоб показати, наприклад, згинання руки персонажа.

- «Ані кроку від Франка» і хрестоматійний текст - це означає, що розмовляють герої мультфільму на бойківському діалекті, тому, на якому писав Франко?

- Так, діалект ми залишили: «мед» - це «мід», дядько по батькові - «вуйко», по матері - «стрийко», «чотири» - «штири», «яблуко» - «ябко». Таких слів багато. Та і обороти відповідні - не по російським конструкціям побудовані, а виключно по українським. «Ви маєте що сказати?» і «Що скажете?» - відчуваєте різницю? Я жив у Львові, в Нагуєвичах, на батьківщині Франко бував, тому говірку знаю.

- Як умовили писати музику серйозного, академічного композитора Мирослава Скорика?

- Та він любитель мультиків, давно з нами працював. Зазвичай, коли робиться кіно, записується спочатку музика: вона задає ритм. Аніматор слухає і думає: «Тут два кадри - бац, три сюди». У нас вийшло навпаки - Скорика запросили, коли картина була вже готова. Напевно, йому було важко.

- А художниками командували ви?

- Так, я. Були художники, які робили анімаційну підготовку, і народ, який розфарбовував. Я пофарбував персонажа, а потім тут сиділа купа людей, перед якими був цей «еталон», і вони брали фарби по номерах. Рот - 114-й колір, око - 512-им - на комп'ютері зробили шкалу, щоб не було різнобою. Мало того - в анімації ж ще шари є. Припустимо, персонаж промчав і став. Щоб його не малювати весь час, поки він там стоїть і стоїть, його виводять на окремий шар. А той персонаж, який «працює», буде на активному шарі. Якщо у того, хто стоїть, обертаються очі, перемальовувати повністю ми його не будемо: зробимо третій шар, на якому тільки очі змінюються. Крім того, що це тисячі малюнків, так ще і шари, як в торті «Наполеон». Це божевільня! Я сам не вірю, що ми за рік це зробили - як людина, яка встановила світовий рекорд, а потім здивувалася: «Невже це я зробив?». За радянських часів 10-хвилинний фільм робився за 9 місяців. А майстром тоді вважали того, хто встигав видати 2 фільми на рік.

- Центральний персонаж, Лис Микита, вас особисто надихнув?

- О, Микита - персонаж шикарний. Він кожному насолив, і всі скаржаться на нього царю - Левові. Ані зловити, ані покарати не можна - верткий! На цьому і зав'язаний сюжет. Врешті-решт, Лиса призначили канцлером - він і розумний, і хитрий. Така ось мораль у цієї аморальної картинки. Але деякі моменти ми повикидали. Наприклад, той, де Микита запечатав заячу голову і віддав Цапу, щоб він відніс Цареві подарунок. Не можна ж показувати дітям мертвого зайчика - він у нас живий, схопився, спритно озирнувся, розумієте? Отже ми тут самі собі цензура.

- Читала, вам довелося вводити додаткових героїв.

- Аякже! Кіт, який повинен був привести до царя Микиту, потрапив в зашморг (Лиса ж ніхто доставити не міг - всі поверталися побиті і змучені), ледве перекусив її, подряпав собі ніс і з останніх сил добіг до Царя. Франко констатує, що йому викликали швидку допомогу. А нам треба її конкретизувати. Хто це може бути? Черепаха! Вона відкрила панцир, два бики переклали туди з носилок котика - і «швидка» помчала. Ой, та ми стільки всього придумали! Якби ми йшли виключно по тексту Франко, читаючи його як «Отче наш», нудьга була б смертна. Пошана до класиків - це одне, але ми теж у своєму роді класики, теж хочемо щось додати. Ще один момент: Цар призначає Микиту канцлером: він вже не в гуцульському одязі, а в циліндрі - парижанин прямо, дружина його, лисиця - у вуалі, і лисенята «модняві». Їдуть вони в автомобілі, «форді» якому-небудь, камера неначе від'їжджає - і що ми бачимо? Що тягнуть їх коні! Це старий трюк, відпрацьований, але він тут доречний. Таке треба робити обов'язково. Вигадки - моя спеціальність, і «Козаки» на тому стоять, і «Енеїда». Коли спалили Трою, вся Троя пішла на кораблі, прощаючись з могилами предків. Еней теж вирішив попрощатися з батьком, зняв шапку, поклав на голову коню - сам плаче, і кінь плаче. Еней поставив на пам'ятник «чарку» і поклав поряд з портретом огірок. З чарки стало убувати, огірок смачно «відкусився». І у Анхіза на портреті ніс почервонів. У Котляревського цього не було, а ми от так вирішили «розфарбувати» - це наша професія. Взагалі, щоб зробити анімацію, треба знати купу побічних анекдотів. Тому що анекдот існує не сам по собі - він тематичний. Дивишся - ага, цей підходить, треба тільки переробити трішки. Він і лягає як по маслу. Ще Норштейн сказав: «Перша заповідь режисера - вкради!».

- Це в якому сенсі?

- А в такому, що хто у іншого не повчиться, той дурень. А коли досвіду наберешся - тоді вже з самого ідеї так і пруть. У нас вже майже готова друга картина - теж по Франко, «Абу-Касимові капці», «в столі» у мене не один сценарій лежить - тільки чи стануть вони фільмами? Навряд чи. У нас гроші йдуть в «велике кіно». Анімацію чомусь не визнають видом великого мистецтва і обзивають «мультиками». Пам'ятаю «мультик» за «Сорокою-злодійкою» Россіні - хлопці, ніяка опера з вбогими тенорами не зрівняється з цією анімацією! Сороку зробили з паперу, мисливці, на яких вона нападала, - колода карт. Під музику вони так рухались-тасувались - блиск! Я вважаю, кіно повинне пишатися, що в його рядах знаходиться анімація. Рене Клер, здається, сказав: «Художнє кіно - частина анімації, це вона проклала йому шлях». Коли кіно прийшло до покадрової зйомки - анімація вже була. І на фресках храмів була анімація - коли, наприклад, кінь зображається неначе в русі. А якщо вже копнути до наскального живопису!..

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Слава! Цікаво, чи є вже мульт в продажі..

Написав Сварус,
Домашня сторінка тут
Дата Середа, 26 грудня 2007 Час 18:58

 1 
Сторінка 1 of 1 ( 1 Коментарі читачів )
Іменинники
20 вересня
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru