Вперед і вгору (Up)
Режисер: Піт Доктер, Боб Петерсон
Сценарій: Боб Петерсон
Ролі озвучили актори: Крістофер Пламмер, Джон Ратценбергер, Едвард Eснер, Пол Ейдінг
Виробництво студії: Pixar Animation Studios (США)
Рейтинг (в США): -
Прем'єра в світі: 29.05.2009
Прем'єра в Україні: 18.06.2009
Кінопрокатник в Україні: B&H

Новий проект Pixar та Disney в стилі "історія про прихід старості" - сімдесятивосьмирічний Карл Фредріксен все життя провів вдома разом зі своєю дружиною Еллі, яка завжди мріяла побачити гори, але так і не здійснила свого бажання до смерті. Тепер будівельники погрожують перенести будинок самотнього Карла - це підштовхує Карла до рішення виконати давню мрію дружини і помандрувати світом до надзвичайних пригод.

Вже щонайменше шість років не було кінострічки, яка б вийшла в такий зручний момент - з 2003-го року, коли в розпал курортного сезону вийшли діснеєвські "Пірати Карибського моря", завдяки яким багатьом відпочиваючим море видалося синішим на колір і солонішим на смак, а лежаки на зручному пляжі так і хотілося проміняти на просмолену палубу піратського корвета. Тепер же ситуація ще краща - світом досі крокує економічна криза, і зараз багатьом вже не до відпочинку, аби на роботі втриматися, поїздки ж до далеких та екзотичних земель остаточно перейшли в категорію "нездійсненна мрія на майбутнє". І тут з'являється мультфільм про Карла Фредріксена - людину, яка все життя, точнісінько як пересічний українець, збирала гроші то на ремонт будинку, то на ліки, то на нові меблі, і за цими повсякденними турботами їй все було не до виконання дитячих мрій про мандрівки до Південної Америки в пошуках загубленого світу. Здавалося б всі карти до рук: дітям пояснити, як варто прожити життя, аби наприкінці не було соромно за втрачені можливості, а батькам - підняти настрій і нагадати, що все можливо, якщо є бажання... Та на відміну від свого діснеївського родича "Вперед і вгору" не скористався наданим шансом.

Чому без жодного штурму та облоги відчинялися ворота душ людських перед мультфільмами каліфорнійських геніїв? Їхні твори дивовижним чином поєднували жарти, які були зрозумілі і дорослим, і дітям з відповідною кожному поколінню мораллю, а подавалося це все загорненим в надзвичайно приємну обгортку з симпатичних героїв, продуманого сюжету та професійно зробленої графіки. При цьому за давньою традицією компанії на ролі режисерів та сценаристів бралися люди з власного персоналу, а не запрошені знамениті "гості", що допомагало зберігати неординарність підходу. Режисер та сценарист "Вперед і вгору" Піт Доктер - якраз один з таких "самородків", який починав звичайним аніматором, але згодом піднявся до сценариста і навіть режисера. Щоправда ним він був лише раз - працюючи над "Корпорацією монстрів", для якої Піт сам і написав сценарій. Порівнюючи два його творіння не можна не помітити цілу купу спільних рис - це і нав'язування головним героям якогось малюка, який постійно потрапляє в різні халепи, і загальна "дорослість" мультфільму, і якісь не зовсім вже й смішні жарти. В останньому ж мультфільмі Доктер досяг просто-таки ідеалу своєї точки зору на створення анімаційних стрічок - чого вартий один лише початок, три хвилини якого за драматизмом цілком можна ставити на одному рівні зі знаменитим "Достукатися до небес".

Задана від початку лінія продовжується через весь фільм до такого ж кінця: батьки, яким робота не дає доглядати за дітьми, вчені, яким колеги відмовили в довір'ї, чим зіпсували їхню славу, олігархи, які руйнують затишні квартали з індивідуальною забудовою, аби наклепати там своїх хмародряпів, судді, які відправляють чесних громадян в притулки для людей похилого віку - їй-богу, навіть в "Корпорації монстрів" про дитячу частину глядацької аудиторії згадували частіше. Через таку злагоджену дорослу драматичність пришита білими нитками традиційна діснеєвська мораль з абсолютно шаблонним антагоністом виглядає ще більш недолугою - і це після шедеврів "піксарівців" Лассетера, Бірда і особливо Стентона, які примудрялися її подавати настільки приховано і делікатно, що її не було і видно. На цьому тлі якось вже незручно казати і про жарти - найвдалішим був говіркий пес, але і його через кілька секунд після появи на екрані зробили героєм цілком дорослої сюжетної лінії про проблеми стосунків в робочому колективі з жорстоким начальником і тупими колегами. Бійка двох дідуганів із застосуванням ревматизму і вставних щелеп - смішно? Як на мене короткометражна стрічка "For the birds", головним героєм якої була невідома пташина, котра отримала у "Вперед і вгору" одну з другорядних ролей, викликала сміху набагато більше - попри свою тривалість в три з половиною хвилини.

Підбиваючи підсумок можна сказати, що жартувати Доктер лише вчиться, витримувати баланс стрічки поки що не вміє, а про роботу з дитячою аудиторією годі й говорити. Якби він спробував зняти справжню анімаційну драму - можливо ми б отримали щось на зразок мальованого аналогу "Подалі від неї", але студія "Піксар", як і її власник Walt Disney Pictures, поки що не були помічені в бажанні знімати дорослі мультфільми. Візьми Піт для роботи над сценарієм собі за компанію не автора драми "Відвідувач" Томаса МакКарті, а хоча б того ж Ендрю Стентона, з яким вони удвох створили справжній шедевр "Воллі" - може на світ з'явився ще один надзвичайний мультфільм і для дітей, і для дорослих. Та не так сталося, як бажалося, тому залишається лише сподіватися, що сучасні діти завдяки акселерації правильно сприймуть сюжет, а сучасні батьки витримають натяк на майбутнє більшості з них без особливої шкоди для настрою - що поробиш, навіть у геніальних студій бувають не дуже вдалі дні.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
18 грудня
logo
logo

Кейті Холмс (39)
logo
logo

Каспер Ван Діен (49)
logo
logo

Речел Гріффітс (49)
logo
logo

Рей Ліотта (63)
logo
logo

Стівен Спілберг (71)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru