Клони / Сурогати (The Surrogates)
Режисер: Джонатан Мостов
Сценарій: Майкл Ферріс, Джон Д. Бренкето
Актори: Брюс Вілліс, Радга Мітчелл, Розамунд Пайк, Вінг Реймс, Майкл Кудітц, Гелена Меттссон
Виробництво студії: Touchstone Pictures, Mandeville Films, Road Rebel (США)
Рейтинг (MPAA): -
Прем'єра в світі: 24.09.2009
Прем'єра в Україні: 22.10.2009
Кінопрокатник в Україні: B&H

В далекому майбутньому люди остаточно розірвали соціальні зв'язки і живуть в міні-бункерах, спілкуючись з собі подібними лише через спеціальних роботів - "сурогатів". Але після вбивства в університеті, жертвою якого стає студент - син генія, того самого, котрий і розробив роботів для спілкування, агенту ФБР вперше в житті доводиться вийти з безпечного будинку задля повноцінного, живого спілкування з колегами, які можуть йому допомогти знайти вбивцю.

 

Психологи, мабуть, ніколи не зможуть дати остаточної відповіді на питання "Чому люди навіть найкращі свої винаходи повертають собі на зло?". Й справді - як можна зрозуміти логіку тих, хто колись примудрився з гарної господарської рослини створити наркотик, з ліків робити отрути, а першу взяту до рук палку - повернути проти свого брата? Наукова думка продовжує створювати корисні винаходи, а людство продовжує робити за їх допомогою собі ж гірше - для автомобілів вигадує самовбивчий стрітрейсинг, замість нових вакцин чомусь все частіше з'являються ще менш вразливі віруси, і навіть за комп'ютерами люди примудряються знищувати своє здоров'я, а інколи і помирати, загравшись в чергову іграшку. Тому нема жодних сумнівів в тому, що винахід чогось подібного до "клонів" Роберта Вендітті, який написав про них матеріалу на цілий п'ятисерійний випуск коміксів, призведе саме до таких наслідків - людство засяде по домівках, а жити замість нього будуть роботи. Ідеально-гламурного вигляду, без жодних фізичних вад - але мертві, як одноразовий пластиковий стакан. Звісно, непогано жити в безпеці і відчувати при цьому, наприклад, як воно - падати без ушкоджень з десятиповерхового будинку чи плавати без акваланга на кілометровій глибині. Але це розваги, на які вже зараз, без жодних клонів, багато людей промінює все життя - з можливістю розвиватися, вдосконалюватися, закохуватися, навіть страждати. Себто - просто жити.

Отже, проблема піднята Вендітті справді не лише цікава з теоретичної точки зору, а й своєчасна. Хоч він, звісно, далеко не перший її подав людству - можна згадати хоч би й шалено популярну свого часу "Матрицю", де були люди, котрі добровільно відмовлялись від свого тіла заради вічного насолодження в уявному світі. Проблема ця давня, як саме людство і так само давно піднімається в художніх творах, часом більш успішно, здебільшого - зовсім безуспішно, оскільки за технічними деталями твору читач чи глядач не бачать його моралі. В тій самій "Матриці" більшість заздрила можливості вивчити за хвилину віртуальне бойове мистецтво, а не обмірковувала сумну долю такого людства. Десь так само підійшла до серії про "Клонів" і незабутня команда, яку прокляття фанатів класичної дилогії про Термінатора будуть переслідувати ще тисячу років після їх смерті - режисер Джонатан Мостов та сценаристи Джон Бранкато і Майкл Ферріс. Хто бачив їх "шедевр" під назвою "Повстання машин", де на залізного Арнольда надягли гомосексуальні окуляри-зірочки, той вже розуміє, що ці хлопці зазвичай беруть першоджерело, копіюють з нього в сценарій якісь основні деталі, а потім дописують від себе рівно стільки, щоб вийшов стандартний сучасний голлівудський бойовик - ні для сердця, ні для розуму, а виключно для очей і попкорну.

Саме так вийшло і з "Клонами", в яких від першоджерела залишилось тільки кілька головних героїв і основна детективна лінія сюжету. На смітник відправилися і химерний Верхолаз, і "клонозалежна" дружина головного героя, і похмурий фінал. Натомість був нашвидкоруч наліплений простенький сюжет з безумовним щасливим кінцем, вінцем фантазії в якому є вигаданий Бранкато і Феррісом вірус, котрий "передається на процессор" за допомогою веселеньких блакитних блискавок. Деяким бувалим спеціалістам це, мабуть, нагадає популярні в дев'яностих роках минулого століття байки про комп'ютерні віруси, здатні вивести на екран "смертоносну картинку" - про це в часи тотальної технічної безграмотності писали навіть поважні друковані видання, але спостерігати таке в сучасному блокбастері якось щонайменше дивно. Єдине, що втішає в стрічці - це технічна сторона, адже на таких спеціалістів Голлівуд грошей ніколи не шкодував. Омолоджений на тридцять років Брюс Вілліс, який знову показав світу пишну чуприну, котрої у нього не бачили з часів серіалу "Детективне агенство "Місячне сяйво", та заповнені "ідеальними людьми" вулиці справді вражають і слугують гарним оформленням тої самої моральної проблеми, залишки якої все ж знайшли собі місце в сценарії - чи варто досягати такого стану, коли життя повністю втратить свій сенс через те, що ти його витратив на фальшиві відчуття?

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
21 серпня
logo
logo

Гайден Пенетьере (28)
logo
logo

Кері Енн Мосс (50)
logo
logo

Кім Кеттрел (61)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru