13-й район: Ультиматум (Banlieue 14 / Banlieue 13 Ultimatum)
Режисер: Патрік Алессандрін
Сценарій: Люк Бессон
Актори: Сіріл Раффаеллі, Девід Беллі, Алаа Омузун, Елоді Юнґ, Франс Бойєр, Мілан Ойданич
Виробництво студії: Europa Corp. (Франція)
Рейтинг (MPAA): NR
Прем'єра в світі: 18.02.2009
Прем'єра в Україні:
Кінопрокатник в Україні:

Продовження відомого французького бойовика "13-й район", який прославив на весь світ техніку пересування місцевістю, долаючи перепони, під назвою "паркур". Пройшло два роки, але стіна, що відділяє квартали хаосу від цивілізованого центру стала ще вищою і товщою, відрізавши від "нормальних людей" ще кілька кварталів тих, на кого мерія махнула рукою.
Уряд як ніколи зацікавлений в "примушенні до миру" непокірних кримінальних районів і руками спецслужб створює там безлад, який міг би стати приводом для жорстких методів врегулювання ситуації, тому Дам'єну та Літо доводиться знову об'єднати зусилля для порятунку себе і своїх друзів.

На світі є дуже багато режисерів. Є визнані митці, чий геній притягує, мов магніт, на свої сеанси глядачів, не зважаючи на те, про що саме знято фільм. Є так само визнані невдахи - їх армію очолює великий і грізний Уве Болл, на чию голову висипано стільки проклять, здебільшого авторства різноманітних геймерів, що якби це були копійки, то Уве вже давно обігнав би Білла Гейтса. Є прості собі робітники, які знімають вряди-годи якийсь фільмик, з якого глядачі запам'ятовують лише акторів, котрі виконували головні ролі. А є французький унікум Люк Бессон, якого ніяк не вдається убгати в якусь з категорій. З одного боку проклять на свою голову він зібрав вже стільки, що інших вакансій на посаду заступника Уве Болла можна було б і не розглядати. Тим паче, що Бессон не стільки режисер, скільки сценарист і продюсер, який видає до п'яти сценаріїв на рік, а на зароблені за них гроші продюсує інколи і до десятка кінофільмів за той же період, тому ганити його є за що - вибір великий. Та непохитною опорою для нього є три стовпи його слави - "Нікіта", "Леон" та "П'ятий елемент", за які йому й досі пробачають усі дурниці, від "Жанни д'Арк" до "Артура з мініпутами". Тим паче, що інколи світлий геній таки відвідує його домівку і тоді з-під пера Люка виходять такі шедеври, як нещодавня "Заручниця", перше "Таксі" або "Денні-пес" - але потім на зароблені гроші Бессон купує якоїсь чергової сильної арабської трави і поринає в сни, звідки випливають "Васабі", "Фанфани тюльпани" і півдесятка продовжень "Таксі", які можна переглядати хіба що перебуваючи в такому ж стані зміненої свідомості.

Створення сценарію "13-го району" п'ять років тому припало саме на перехідний період, до того ж руку Люка тримав друг і порадник Бібі Насері - старший брат відомого бессонівського "таксиста". З його допомогою Бессон розвинув тему бігу з перепонами під назвою "паркур", яку розпочав досліджувати ще в 2001-му році у фільмі "Ямакасі" - до видовищних трюків засновника стилю Девіда Белля було додано багато в чому пророчий сюжет про безлад в передмістях Парижу, населених переважно "чорними", "жовтими" та "білими" іноземцями, та абсолютно ідіотську ідею розібратися з цим безладом за допомогою "маленької ядерної бомбочки". Попри головний зміст сюжету в стилі "лікування головного болю гільйотиною", у першого "району" було чотири головні переваги, які звали П'єр Морель і Девід Белль та Бібі Насері і Тоні д'Амаріо. Перший дует створив одну з кращих сцен втечі усіх часів та народів, а другий за допомогою кумедних діалогів хоч трохи розбавив сценарну нудьгу, витягнувши разом фільм на тверду трійку.

Та Бессон славиться тим, що в усіх випадках він здобуває хоч крихту успіху, а "13-й район" в цілому можна назвати успішним як за зібраною касою так і за думкою глядачів і критиків, отже цю крихту він роздуває, поки вона не лусне, як мильна бульбашка. З кіносеріалом "Таксі" це сталось вже на третій частині, але "район" такі довгі роки не судилися - бо його друга частина просто унікальна за своєю маразматичністю. В ній вже нема ані режисера Мореля, який хоч і був початківцем в цьому ремеслі, але знав, як правильно зняти гарний відеоряд, щоб глядач не зважав на поганенький сценарій чи бездарну гру акторів, ані симпатичних, хоч і негативних, героїв Насері та д'Амаріо. Зате є ціла купа негрів з кримінального гетто, які ледь не зі сльозами на очах йдуть в атаку на урядові спецзагони, аби достукатися до серця простого французького президента - в кращому стилі радянських патріотичних книжок про дитинство Леніна чи дружбу Сталіна з дітими. Можна було б зрозуміти це, як тонку іронію Бессона над подібними продуктами - але вдивлятися в екран буде марно, адже там все так само серйозно, як армійський устав. І найголовніше - з фільму було практично повністю викинуто те, що приваблювало глядачів в першій частині - власне сам паркур. Схоже, що Бессон досі не відійшов від роботи над мультфільмом для дітей про Артура та мініпутів - лише цим можна пояснити те, що він подав цей агітаційний ролик, який за прикрим непорозумінням назвали повнометражним бойовиком, на розгляд аудиторії, старшій за шість років. Хоч так, хоч інак, але "13-й район - 2" ставить перед глядачами лише один ультиматум - в жодному разі не витрачати на себе гроші, кращого застосування яким в часи економічної кризи можна знайти тисячі варіантів.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
20 жовтня
logo
logo

Вігго Мортенсен (59)
logo
logo

Денні Бойл (61)
logo
logo

Бела Лугоші
(1882 - 1956)

logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru