Солт (Salt)
Режисер: Філліп Нойс
Сценарій: Курт Віммер, Браян Гелґеленд
Актори: Анджеліна Джолі, Чіветель Еджіофор, Лів Шрайбер, Яра Шагіді, Зое Лістер Джонс, Віктор Слезак, Ґай Чарльз, Даніел Ольбрихскі, Кессіді Гінкл
Виробництво студії: Columbia Pictures, Di Bonaventura Pictures (США)
Рейтинг (MPAA):
Прем'єра в світі: 22.07.2010
Прем'єра в Україні: 22.07.2010
Кінопрокатник в Україні: B&H

При вступі до ЦРУ Евелін Солт поклялась віддати життя за свою країну. Вона стала одним з кращих агентів і була улюбленицею начальства доти, поки російський шпигун-перебіжчик не звинуватив її в подвійній роботі на обидві сторони. Відтепер Солт доведеться використати усі свої знання, аби врятуватися від колишніх друзів і коллег, одночано намагаючись знайти докази своєї непричетності до зради.

 

Давно відшуміла "холодна війна", між Москвою та Вашингтоном встановились хоч і не приязні, але взаємовигідні стосунки, а шпигуни в російсько-американських стосунках, здавалося б, залишились виключно в фільмах про Бонда та комп'ютерних іграшках за мотивами книжок Тома Кленсі. Та не встигла світова спільнота звикнути до спокійного життя, як в США вибухнув скандал, наслідком якого стала депортація більше десяти так званих «сплячих агентів», які десятками років жили мирним життям звичайних американських громадян, очікуючи на вказівку центру в Москві «активізуватись» і щось виконати. Шпигунів показово вислали, їхній головний начальник заспівав з ними головної кадебістської пісні, а на екрани тим часом напрочуд вчасно вийшов фільм саме про російських «сплячих агентів» - тут навіть у тих, хто не вірить в теорії змов виникли сумніви, а чи не було це додатковим натяком Ленглі.

Та реальні шпигунські ігри справа агенцій новин, а кіноманам презентували «бонда в спідниці» у виконанні колись неперевершеної, а зараз зі вже досить помітними ознаками віку Анджеліною Джолі - в ролі агента американської розвідки на прізвище Солт (в даному випадку в перекладі це означає не "сіль", як може здаватись на перший погляд, а криптографічний метод в шифруванні інформації). Вже одне ім’я Курта Віммера, як сценариста картини, давало обґрунтування підозрам в тому, що щось з цією стрічкою буде не так. Автор «Еквілібріума», «Ультрафіолета» та «Законослухняного громадянина» вже дав зрозуміти своїми сценаріями, що коли йому і трапляється гарна ідея, він все одно не в змозі довести цю ідею до логічного закінчення, супроводжуючи її розвиток різноманітними дурницями, від чого весь сюжет під кінець перетворюється на абсурд. І що цікаво – з кожним сценарієм «пік абсурду» настає все ближче до початку, а його «градус» підвищується. Цього разу Віммер, здається, досяг вершини своєї майстерності, бо охарактеризувати «Солт» можна кількома словами – сучасний рімейк «Червоної спеки». Пригадуєте, був такий фільм з Арнольдом «Губернатором» Шварценеггером, де той зображав з себе російського міліціянта, який розмовляє зі страшенним акцентом і ходить в формі, складеній з частин різних родів військ, а з усіх можливих шаблонів там хіба що не було ведмедя, який би грав на балалайці? Той фільм теж вийшов на тлі «потепління стосунків» США та СРСР і над ним ще довго сміялись, принаймні по цей бік «залізної завіси» - а він же був майже блокбастером на тлі десятків йому подібних. «Солт» абсолютно така сама – до сміху шаблонні герої з їх абсурдними вчинками (чого варта одна тільки «школа дітей-шпигунів», в якій, ніби в сатанинській секті, цілують головному начальнику руку, на якій виблискує здоровенна печатка з радянським гербом), нелогічний, але передбачуваний до останньої миті сюжет, а наостанок, як остаточних два цвяхи в труну – бездарні бойові сцени та криві руки оператора, який ці сцени знімав надміру великим планом, через що герої постійно випадали з кадру.

Таким чином екранізація «шедевру» пана Віммера чудово співпала з шпигунським скандалом не лише в тематиці, а й в формуванні останнього мазка в загальній картині повернення до часів «холодної війни» - з одного боку тепер маємо «капіталістичних шпигунів» в продукції Мосфільму, з іншого – тупі і п’яні росіяни з балалайками та ведмедями виробництва «фабрики мрій». Спостерігати це не лише смішно, як і двадцять років тому, а й сумно – хотілося б, щоб такі недоробки відійшли в минуле разом з війнами будь-якого типу. Дивує тут лише сама Джолі – чого саме не вистачає посланцеві миру, матері шести дітей та дружині неодноразового лауреата титулу найсексуальнішого чоловіка світу, що вона раз за разом потрапляє в пастку таких низькопробних і нецікавих фільмів, після перегляду яких хочеться лише зітхнути щось на кшталт «Сподіваюсь, що вона хоча б гарна мати та дружина».

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
26 квітня
logo
logo

Чаннінг Татум (37)
logo
logo

Джордана Брюстер (37)
logo
logo

Стана Катік (39)
logo
logo

Кевін Джеймс (52)
logo
logo

Джет Лі (54)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru