Споглядаючи за останніми досягненнями жанру "молодіжних комедій" можна зробити висновок, що ця гора народила свого часу мишу, яка тепер її майже з'їла, а звуть мишу "лузерські комедії". Враховуючи кількість кінофільмів такого типу, їх вже цілком можна вважати окремим жанром зі своїми законами. Щоправда вони дещо відрізняються від свого предка - "Американського пирога", але ненабагато. Головні ознаки - герой-невдаха, який викликає змішану гаму почуттів від жалю до огиди, купа нещасть, які на нього сиплються, і абсолютно нереальний щасливий кінець. Та коли перший "пиріг" свого часу був все ж хоч трохи романтичним і навіть в дечому повчальним, то інші частини символізували весь рух цього жанру, повільно скочуючись до цукерок з собачого лайна, викликаючи цілком природні рефлекси, які жодним чином не асоціюються ані з романтикою, ані з комедіюєю. "Надто крута" за цією "пироговою" шкалою однозначно знаходиться біля третьої частини - найкраще це видно наприкінці, коли гумор сценаристів досягає своєї кульмінації в сцені з голінням яєчок головного героя його кращим другом - це справжня окраса усього фільму і його головна характеристика. Більше нічого стрічка запропонувати не може - ані привабливих героїв, з якими б хотілося відчувати хоч щось спільне, ані цікавих діалогів чи хоч якоїсь акторської гри - звичайний собі низькопробний підлітковий "треш" для лузерів зі спробами їх переконати в тому, що якими б вони огидно-бридкими не були, та і на них чекає принцеса. Може їм і приємно, та надто вже непереконливо - мабуть це єдине, що нинішній кінематограф може запропонувати невдахам.