Спід Рейсер (Speed Racer)

Режисер: Енді і Ларі Вачовскі
Сценарій: Енді і Ларі Вачовскі
Актори: Еміль Гірш, Крістіна Річчі, Метью Фокс, Чюзан Сарандон, Скотт Портер, Джон Ґудман, Крістіан Олівер
Виробництво студії: Warner Bros. Pictures, Silver Pictures, Village Roadshow Pictures (США)
Рейтинг (в США): PG
Прем'єра в світі: 09.05.2008 (США)
Прем'єра в Україні: 29.05.2008
Кінопрокатник в Україні: Кіноманія

Це історія про талановитого автогонщика Спіда Рейсера, який прагне бути схожим на свого покійного брата, гонщика Рекса Рейсера. Спід здобуває одну перемогу за іншою на своєму болліді "Мак-5", не замислюючись над тим якою ціною насправді визначаються переможці і чим доведеться віддячувати.

Сотні фільмів, які виходять щороку, можна більш-менш чітко поділити на кілька категорій за аудиторією, на яку вони спрямовані. Є фільми для широкого загалу - на такі може із задоволенням піти як бабуся, так і її онук. Бувають фільми вузькоспеціалізовані - спрямовані виключно на конкретну групу людей, наприклад на маленьких дітей, прихильників серфінгу чи фанатів комп'ютерної гри, яка виступила першоджерелом. Не знайомому з деталями глядачеві на таких фільмах може навіть бути нудно і він почуватиметься, неначе гість на чужій вечірці. Але останнім часом можна сказати, що з'явилась третя категорія - фільми, які розраховані нібито й на широкий загал, але з "подвійним дном", в котрому лежить найцікавіше, принаймні для втаємничених.

Майже усі фільми за сценаріями братів Вачовські можна віднести до цієї останньої категорії, хоча така спеціалізованість не дуже добре впливає на результати прокату та думку про фільм того самого загалу, але знавці завжди залишаються в захваті - так сталося, наприклад, з похмурою історією про супергероя, завжди вдягненого в маску Гая Фокса, котрий змагається з гібридом Третього Рейху та Океанії Орвелла. Фільм "V - значить вендетта" для більшості був лише черговим бойовиком зі спецефектами, і лише деякі глядачі змогли оцінити цитати Шекспіра, музику Чайковського і атмосферу класичної антиутопії. І хоча сам автор коміксу-першоджерела настільки був невдоволений сценарієм, що відмовився дати дозвіл на згадку свого імені в титрах, фільм вийшов справді вартим перегляду. На жаль, не можна того ж сказати про фільми, які брати самі і режисують - якимось дивом у них бездоганною вийшла лише культова й досі "Матриця", в усіх інших випадках Енді та Ларрі припускаються хай і небагатьох, але прикрих помилок, які дуже сильно позначаються на кінцевому результаті. Так сталося і з продовженнями "Матриці", і зі "Спід Рейсером".

На відміну від найвідомішого творіння Вачовські, в останньому їх фільмі не було запозичень з японських творів - він весь і є екранізованою мангою. Оригінальний аніме-серіал "Mach GoGoGo" було знято в Японії якраз в рік народження молодшого з братів, Енді, викуплено для американського прокату і випущено під назвою "Спід Рейсер". Історія про підлітка, який в перервах між футуристичними і небезпечними гонками воює зі світовими корпораціями та мафією надзвичайно сподобалась глядачам і стала першим успішним проривом аніме на американський телеринок. Звісно, брати, які тоді жили в рідному Чікаго, не могли не бути одними з його прихильників, а коли виросли, як і Тарантіно зі східними бойовиками, вирішили створити свій варіант одного зі спогадів дитинства. На жаль, вони взяли за основу не японський оригінал, а саме американську версію серіалу, яку й так було піддано "вестернізації", та переробили її, додавши ще більше властивих американським дитячим фільмам вад - банальний сюжет, виховний пафос та надзвичайну безкровність, котра, здається, навіть перевищує вимоги до вікового рейтингу PG. В поєднанні зі звичними для аніме персонажами, їх поведінкою та загальною кольоровою гамою ці вади створюють таку дивну суміш, яку зможе навіть просто нормально сприйняти далеко не кожен, що вже казати про кількість тих, кому вона може сподобатися.

Якщо ж бути готовим до цих компонентів стрічки, то в ній можна знайти і плюси - хоча теж дещо специфічні. Приміром намальовані гонки багато кому нагадає не одну комп'ютерну іграшку, за якими свого часу вбивались години, дні та місяці, стилізація героїв та їх оточення виглядає цікаво, особливо гарна в ляльковому образі Крістіна Річчі, яка схоже зараз саме перебуває у творчих пошуках, змінюючи ролі від романтичних комедій до блюзових драм. Навіть присутній деякий гумор, місцями досить вдалий. Якби ж не вічне "але" - те саме "подвійне дно" у Вачовські вийшло надзвичайно тоненьким. Фанатів аніме навряд чи влаштує занадто американізована адаптація, любителі комп'ютерних гонок скоріше за все краще ще раз поганяють в них самі, а не будуть дивитись на екран, а дорослим буде просто нудно черговий раз перетравлювати моралізаторське наповнення. Залишається хіба що розрахунок на дітей, у яких саме розпочались канікули, але у сучасних дітей любов до кіно не входить в першу десятку захоплень, першим підтвердженням чого є надзвичайно низькі збори, внаслідок чого фільм може навіть не повернути свій бюджет. Що ж, залишається сподіватись, що цього разу брати Вачовські зроблять висновки, інакше вони ризикують так і залишитись в історії авторами одного фільму.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
25 січня
logo
logo

Міа Кіршнер (47)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru