Дев'ять сезонів, котрі принесли п'ять "Золотих Глобусів", сім "Еммі" та ще півсотні інших нагород, культовий статус найкращого науково-фантастичного телесеріалу, рекордні увага глядачів та продаж на цифрових носіях, музичне оформлення, яке з кількох перших нот упізнає будь-який мешканець на планеті земля - це все серіал "X-Files", який у нас вирішили перекласти як "Секретні матеріали". "Істина поруч", "Не довіряй нікому" та "Я хочу вірити" зі звичайних фраз перетворились на відомі бренди завдяки двом сотням серій про пригоди спецагентів ФБР Фокса Малдера та Дани Скаллі, які розслідували таємничі злочини та секретні змови, а виконавці головних ролей та режисер перетворились на "героїв одного твору". Що ще можна про нього сказати, якщо знайшлися люди, які вирішили, що уряд за допомогою серіалу захотів заховати на самому видному місці свої таємниці, і почали самостійно шукати істину. Справді, до 1993 року таких серіалів не було, і навряд найближчим часом будуть. Звісно, останні сезони почали розчаровувати навіть найпалкіших прихильників, через що, власне, серіал і припинили знімати, але це не заважає власникам бренду досі збирати непогані гроші за колекційні видання усього серіалу, а також заробляти на емблемах, плакатах та іншому товарі, промаркованому знаменитою літерою Х. А також і на повнометражних фільмах, в які переходить далеко не кожен серіал, тоді як у "Секретних матеріалів" виходить вже друге повнометражне продовження.

Власне, не кожен серіал має кінопродовження з цілком логічних причин: одна справа - придумати сюжет на 30-45 хвилин, інша - тримати увагу глядачів втричі довше. Цей тест не проходить більшість адаптацій серіалів для широкого екрану, оскільки сценаристів зазвичай запрошують тих самих, котрі працювали над серіалом, а спокійно відкинути шаблонне мислення і фантазувати повноцінно дано не кожному, через що сюжети таких фільмів нагадують одну стандартного метражу серію, яку за допомогою механічного пресу та великої кількості води розкатали на півтори години. Ще гірше, коли у цих сценаристів вже вичерпалась фантазія і вони просто беруть якийсь старий, відкинутий з об'єктивних причин, сценарій, додають в нього ту саму воду і випускають в прокат, сподіваючись, що гучне ім'я зробить за них усю справу. Саме так сталося і з "Секретними матеріалами: "Я хочу вірити" - банальна детективна історія на модну тему "чорних" трансплантологів, популярна в наш час драма про невиліковно хвору дитину, дешеві декорації, багато незрозумілих і нудних діалогів та повна відсутність хоча б духу таємниці - ось весь рецепт страви, яку подали фанатам серіалу. Звісно, приємно побачити ще раз Девіда та Джилліан, переконатись, що п'ятнадцять років практично не позначились на них, але цього надто мало, аби платити ціну квитка в кінотеатр.

Так, головні актори не забули, як треба грати, хоч і звертаються одне до одного за звичкою по прізвищам, тоді як романтичні стосунки їх героїв не секрет ні для кого з тих, хто дивився серіал. Але вони при цьому неначе самі відчувають, що серіал себе вичерпав і їх просто примушують грати "прибуткові ролі". Все ж таки Крісу Картеру, який, схоже, вже ніколи не стрибне вище за головний здобуток свого творчого життя, треба було відійти від справи і передати її комусь з новим поглядом - досить прохолодні оцінки ще першого кінофільму десятирічної давнини мали б йому на це натякнути. Але він вирішив триматись до останнього і взяв на себе основні частини роботи - сценарну та режисерську, чим і загубив проект остаточно. Нас, підлітків, які в п'ятнадцять років із завмиранням серця стежили за протистоянням Дани та Фокса з темними силами та брудними політиками, а в тридцять вирішили разом з головними героями згадати старі часи, вкотре обдурили примарою юності.

Істина насправді не десь поруч - вона дуже проста і висловлюється у цифрах з кількома нулями. Є ще одна істина: навіть суперагентам приходить час йти на пенсію, і головне в цьому - знати, коли це треба робити, аби тебе запам'ятали героєм, а не дрібним шахраєм, який видає дешеву підробку за якісну річ. Але ця істина для Кріса Картера та компанії так і залишилась недосяжною.