В часи перебудови і перші роки незалежності України в населенні спалахнула жага до нових методів лікування. Серед інших екзотичних систем та ліків була така екзотика, як "мумійо" - воно, ніби-то, лікувало усі можливі хвороби: від зламаних кісток до раку. Насправді ж що це за сполука, звідки взялася і на що впливає - досі достеменно невідомо навіть його фанатам, але головне не це. Його назва походить від арабського слова "мум" - "віск", хоча до воску чи останків єгипетських фараонів ця речовина має такий же стосунок, як анекдотичні морські свинки до моря та свиней. Просто завдяки середньовічним "махінаторам", які викрадали тіла колишніх повелителів і продавали їх частинки під виглядом ліків ця назва перейшла і на самі знахідки.

Іронія долі - та сама історія вийшла з черговою частиною кіносеріалу "Мумія", яка не має стосунку ані до мумій, ані до Єгипту в цілому. Навіть з сучасними двома частинами зв'язок дуже сумнівний, що вже казати про оригінальну картину 1932 року. Режисер дилогії 1999-го та 2004-го років, він же їхній сценарист, Стівен Соммерс взяв відпустку і поїхав знімати для домашнього відео "Короля Скорпіонів - 2", Рейчел Вайз, яка виконувала роль об'єкта кохання головного героя, виграла два роки тому Оскар і стала занадто знаменитою для ролей переляканих симпатичних жінок, за тіло яких б'ються дерев'яними мечами, а усі інші герої в другій частині померли, на щастя остаточно. Втім, залишились Брендан Фрейзер, у якого роль переможця мумій виявилась найбільшим здобутком акторського життя, та продюсери, яким хотілось ще заробити грошей на бренді, котрий приніс їм вже вісімсот мільйонів американських грошових знаків.

Оскільки невідомі єгипетські фараони вже закінчились, сценаристи, мабуть, згадали, що скоро в Китаї має проводитись Олімпіада, тому можна використати чудову можливість безкоштовної реклами. За основу сюжету сценаристи взяли історію відомого імператора Цинь Ши Хуана та його знамениту теракотову армію, що охороняла його тіло. Імператор, до речі, був дуже видатною людиною - саме він вперше об'єднав Китай, запровадив стандарти мір та письма, проклав дороги і взагалі привів розділену на дрібні феоди країну на шлях цивілізації - за що не лише отримав гідну повагу нащадків, а й став героєм кількох фільмів, найвідомішими з яких є "Імператор та вбивця" Ченя Кайге та "Герой" Чжана Імоу. Якщо згадати, що автори сценарію свого часу написали і "Смертельну зброю - 4", яка відкрила Джету Лі дорогу в Голлівуд, то іронія долі стає подвійною, адже цього разу йому доведеться зіграти не легендарного вбивцю, а самого імператора. Роль кохання головного героя взяли грати менш відому Марію Белло, якій жодні Оскари поки що не світять, для інтриги додали подружжю вже дуже дорослого сина, а самому сину - молоду китайську акторку Ісабеллу Леонг у вигляді підліткового захоплення. Всю цю компанію посадили в літак і відправили до Китаю - воювати з теракотовими воїнами в снігах та пустелях, а керувати ними взяли режисера "Форсажа", "Стелса" та "хХх" Роба Коена.

Останній, як видно з переліку його найвідоміших робіт, є великим прихильником переваги спецефектів над здоровим глуздом, якого в сценарії і так виявилось досить мало, навіть якщо закрити очі на відвертий плагіат "Мумії - 3" з різних пригодницьких фільмів. Раніше, коли для створення, скажімо, великої ящірки сотням комп'ютерів потрібні були місяці часу, захоплення глядачів можна було викликати чим завгодно при повній відсутності змісту, але зараз, коли глядач здебільшого вже став перебірливим через цілий вал блокбастерів, в яких більшої частини сцен ніколи не існувало в реальності навіть у вигляді декорацій, таким вже нікого не здивуєш. Свідченням чого і є досить низькі оцінки, а подекуди і збори, таких блокбастерів.

На жаль, Коену виявилось далеко до Імоу в роботі з китайською специфікою, тому чудовий історичний матеріал про імператора було брутально зіпсовано. Якщо до цього додати бездарну гру усіх американських акторів, ідею з сином, котра після "Кришталевого черепа" не витримує жодної критики, армію скелетів, які виглядають просто смішно в порівнянні з командою мерців з "Чорної перлини", та Змія Горинича "made in China", то стає зрозуміло, що дивитись цю стрічку можуть або діти, яким всеодно на що дивитись, аби лише там було багато бійок, або люди, які дуже рідко заглядають до кінотеатру. Звісно, до заповітного мільярду продюсери скоріше за все таки дотягнуть, але остання фраза фільму про мумії в Перу навряд чи колись отримає втілення на екрані - деяким кіномитцям варто запам'ятати, що в наш час для успіху одних кривих скелетів вже замало, таке от "мумійо".