Єлизавета: Золотий вік (Elizabeth: The Golden Age)

Режисер: Шехар Капур
Сценарій: Майкл Гірст, Вільям Ніколсон
Актори: Кейт Бланшет, Клайв Оуен, Джефрі Раш, Ріс Іванс, Саманта Мортон, Джорді Молла, Том Голландер, Адам Годлі
Кінопрокатник в Україні: B&H
Виробництво студії: (США)
Рейтинг (в США):
Прем'єра в Україні: 15.11.2007

Продовження історичної драми Шехара Капура "Єлизавета" 1998 року. Єлизавета зійшла на трон, але з усіх сторін її оточують вороги та підступні зради, в країні безлад, і усьому цьому повинна дати лад одна слабка жінка.

Майже десять років пройшло з того часу, як до рук маловідомого вихідця з Індії Шекхара Капура потрапило 30 мільйонів доларів на створення історичного британського блокбастеру. З того часу Капур набрався досвіду у вигляді посереднього псевдоісторичного бойовика "Чотири пера", що цілком логічно провалився в прокаті, не повернувши навіть витрачених на нього грошей, і вирішив повернутись до того, що у нього виходило добре - фільму про королеву Єлизавету І. Як відомо, для створення гарних історичних блокбастерів потрібно багато грошей, чого про Британію не скажеш, тому фільм 1998 року про сходження на трон одного з найвідоміших європейських монархів у виконанні маловідомої тоді Кейт Бланшетт намагався грати відразу на кількох полях, забувши про історичну достовірність на користь можливості витиснути сльозу із глядачів придуманою драмою зі зрадою кращого друга останньої з династії Тюдорів графа Роберта Дадлі.

В дечому розрахунок себе виправдав - акторський геній цілого легіону британських акторів з представником Франції Венсаном Касселем на додачу переважив огріхи і надуманість сюжету. Фільм в результаті отримав купу нагород з номінацією на "Оскар" включно, хоч в підсумковому змаганні переміг ще один псевдоісторичний британський фільм "Закоханий Шекспір", перед Кейт Бланшетт та Джеффрі Рашем відкрилися двері Голівуду, дорога за якими привела їх до Галадріелі та капітана Барбосси відповідно, розчулені глядачки залюбки плакали на переглядах. Про те, що Єлизавета запам'яталась всьому світові не нещасним коханням, а підняттям Британії з колін, перемогою над Іспанією та завоюванням титулу "повелительки морів" якось усі забули. Потрібно було ще десять років, аби британські кінопродюсери згадали, що її часи називались "золотим віком Британії".

Любителі історичних фільмів, побачивши анонси продовження епопеї про Єлизавету, мабуть спочатку полегшено зітхнули - період сходження на трон пройшов, нещасне кохання, звинувачене у зраді, відійшло на задній план. Попереду були найголовніші здобутки єлизаветинського "золотого віку" - історії відомих піратів Френсіса Дрейка та Волтера Рейлі, що стали відомими британськими вельможами, поразка іспанської "Непереможної армади", початок епохи Відродження з виходом на історичну та театральну сцени Марло, Шекспіра та Бекона, зрештою епоха великих відкриттів та зародження майбутніх США у вигляді першої британської колонії на території Північної Америки. Але не так сталося, як гадалося - як виявилось, десять років перерви нічого не змінили в поглядах Капура на постановку історичних фільмів. Він запросив на посаду сценариста Майкла Хірста, з яким співпрацював над першою частиною - той радо погодився, оскільки йому так сподобалась середина XVI століття, що він з часу першої "Єлизавети" вже встиг написати сценарії до цілого серіалу "Тюдори" - і вони удвох швиденько зробили продовження в повному значенні цього слова.

В ньому так само мало реального історичного і багато вигаданого особистого - культурного відродження вирішили не торкатися взагалі, Дрейк та "Непереможна армада" з'являються в кадрі лише на кілька секунд, а з Волтера Рейлі зробили чергове кохання королеви, що ще менше стала схожою на уславленого монарха, і все більше на нервову жінку, придушену тягарем влади, який їй страшенно набрид. Її обумовлені сценарієм істерики під кінець, мабуть, набридли навіть режисеру, оскільки ближче до кінця фільм перетворюється на суцільну демонстрацію умінь оператора знімати нерухомі об"єкти та природні катаклізми. Зрештою, якби в числі продюсерів не було британців, знімальну групу на чолі з Капуром можна було б запідозрити у тонкому знущанні над історією колишньої метрополії. Владний монарх, що сталевою рукою та гострим розумом привів Англію до кількасотрічного панування їх стараннями перетворився на самотнього привида королівських палаців, який, наче Міртл з "Гаррі Поттера", постійно стогне та плаче, бо ніхто її не розуміє і нема до кого прихилитись.

Акторський талант Кейт Бланшетт не піддається сумніву, однак його так затисли в лещата сценарію, котрий невміло намагається показати прописну істину "монархи - теж люди, а не ікони", що йому майже нема як проявитись. Непогано показав себе Клайв Овен в ролі морського вовка Волтера Рейлі, але і його примусили стрибати, як скаже пан Хірст . Бездоганною вийшла роль лише у Джеффрі Раша, оскільки їй не було приділено достатньо уваги сценариста, що так полоюбляє потоки сліз і драматичні моменти, усі інші стали його жертвами - драма знову перемогла історію.

На щастя, після перегляду такого роду фільмів люди хоч дізнаються про існування визначних історичних персон. Шкода, але при цьому вони отримують про них невірне уявлення.

 


Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
27 червня
logo
logo

Тобі Магуайр (42)
logo
logo

Изабель Аджані (62)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru