Не спійманий - не злодій (Inside Man)

inside_manРежисер: Спайк Лі
Сценарій: Расселл Ґервітц
Актори: Дензел Вашингтон, Клайв Оуен, Джоді Фостер, Ешлі Еткінсон, Віильям Дефо
Кінопрокатник в Україні: B&H
Виробництво студії: Universal Pictures, Imagine Entertainment, GH Two, 40 Acres & A Mule Filmworks (США)
Рейтинг (в США): R
Прем'єра в Україні: 13.04.2006

 

На перший погляд ця історія може видатись ідеально спланованим пограбуванням банку. Але ситуація виходить з-під контролю, і в справі опиняються замішані заручники. Крутому копу доводиться взяти справу в свої руки і вирішити непросту ситуацію.

Рецензія

Сидячи у вузькій, схожій на карцер камері, Далтон Рассел поділиться з вами подробицями того, як йому вдалося провернути ідеальне пограбування. Він спокійно зайшов до банку, і забрав в нім те, що хотів - і ніхто йому не зміг перешкодити, хоч намагалися всі - і два темношкірі детективи, і слизьке стерво, підіслана власником банка, і навіть половина поліції міста. Але нікому з них не поталанило.

Цей фільм дуже чітко поділяється на дві частини - розповідь про злегка неохайного негра-парламентера (Дензел Вашингтон так і не зміг утриматися від повторення свого амплуа, відзначеного Оскаром), у якого проблеми з колегою Джоном Даріусом (прохідна роль Уїльяма Дефо), з подружкою, охочою весілля, з внутрішньою перевіркою, та ще і на якого тисне власник банку, що найняв для цього "людину, яка позбавляє проблем", - Маделайн Уайт у вельми міцному виконанні Джоді Фостер, і власне історія пограбування банку Далтоном Расселом (Клайв Оуен). Причому, перша частина десь так вдвічі, а то й втричі більша за об'ємом екранного часу, ніж друга. А друга, відповідно, набагато цікавіше.

Ось і вийшло, що наскільки чітко відчутно пролягла межа, так само чітко розділилися й плюси з мінусами. Серед переваг - Клайв Оуен, сценарій і реалізація пограбування, слизьке стерво Фостер. На цьому плюси закінчилися, і пішла територія іншої частини, із суцільними недоліками. Не скажу, що поганий Вашингтон - він тут точніше просто ніякий. Скоріше проблема в режисерові - темношкірий Спайк Лі ніяк не зміг відійти від впливу "заклику крові", і зробив фільм максимально "чорним" - з неабияк обридлою темою расизму, з обов'язковим для "чорних" фільмів спокійним побажанням білій жінці поцілувати "його чорну дупу", з жартами навколо ділянки між паском та колінами як за тематикою, так і за виконанням… й так далі і тому подібне. Такий собі - прилизаний "Не загрожуй південному централу".

Отже, заснований на і так досить часто використовуваному прийомі, коли рідкісний поганець-грабіжник спочатку виявляється не таким вже й мерзотником, бо нічого поганого по суті не зробив, а на перевірку - так і зовсім Робін Гудом, який покарав негідника, фільм виявився страшенно затягнутим. 2 години і 10 хвилин як для однодобового за сюжетом дійства, що відбувається в одному приміщенні, - не просто занадто, а надто забагато - до того ж витраченого більше не на тему пограбування, а на всілякі політкоректності, типу расизму, нацизму та інших утисків афро-американців.

Дивитися не раджу.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
18 січня
logo
logo

Кевін Костнер (63)
logo
logo

Такеші Кітано (71)
logo
logo

Кері Грант
(1904 - 1986)

logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru