Підсумки 2006 кінороку
Понеділок, 01 січня 2007 20:19

 От і минув 2006 рік…

Рік досить неоднозначний як для кінематографу українського, так і для світового в цілому. Рік великих втрат світового значення - не можна не згадати прощавальним сумним словом відомих в сфері кіно людей, які покинули нас цього року: Філіп Нуаре, Роберт Олтмен, Радж Кумар, Джозеф Барбера, Глен Форд, Аарон Спелінг і багато інших. Поніс втрати і український кіно-Олімп - від нас пішли відомий мультиплікатор, автор серіалу про козаків Володимир Дахно і актор Анатолій Кучеренко.

Але це був і рік значних здобутків українського кінематографу - вперше за всю історію незалежності України за рік на екрани потрапило цілих шість фільмів українського виробництва: "Помаранчеве небо", "Прорвемося", "Штольня", "Хепі-піпл, "Оранжлав" та "Аврора". Хай навіть деякі з них були відвертими політзамовленнями, а деякі досить посередніми дебютами молодих режисерів, але сам факт їх існування, як і те, що усі вони були зняті коштом приватних інвесторів, знаковим - в Україні почали знімати кіно, причому на це вже готові витрачати гроші джерела, що не мають стосунку до державних органів. І хай наш повний формат ще не такої якості, щоб отримати щось більше за нагороду фестивалю "Кінотавр", але є зрушення, і це не може не тішити людей, що вболівають за вітчизняне кіно.

Набагато сильнішими і відчутнішими стали для пересічних українських глядачів зміни у сфері прокату іноземних стрічок - відомий закон про квотування озвучення фільмів змусив кінопрокатні контори створити поняття "україномовне дублювання", що, в свою чергу, за принципом доміно зачепило усі інші області індустрії - збільшило відвідуваність кінотеатрів, обсяг продажу ліцензійних DVD, і, зрештою, ріст національної самосвідомості серед населення - кіно не втратило своє вміння керувати масами. І навіть коли закон було відмінено, це не зупинило маховик, який почав розкручуватись - випередження україномовними "Тачками" за розміром прибутку свого російськомовного брата та кілька гучних громадських ініціатив з кількатисячним числом підписів дали зрозуміти прокатним компаніям, що на цьому справді можна заробляти гроші, і, з невеликою перервою, фільми в україномовному оздобленні повернулись на наші екрани.

На жаль, світовий кінематограф, незважаючи на більш ніж 18 000 зареєстрованих цього року різного роду фільмів (із серіалами включно), рідко тішив нас цього року - кількість, як відомо, не завжди переходить в якість. Загальні тенденції залишились тими самими - отримання комерційного прибутку з якомога меншим числом ризиків, тобто несподіванок, які так хотілось би побачити, як глядачу. Спецефектів в кіно стає все більше, гарної акторської гри та цікавих сюжетів - все менше, виключення становлять лише екранізації відомих літературних шедеврів, які, втім, не завжди самі стають шедеврами. Автори здебільшого дотримуються одного шаблону "дуже незначна неприємність - дуже солодкий щасливий кінець", а трагедії та драми майже зникли як клас, хоча сучасній людині вже набагато необхідніше навчитися співчувати, аніж просто розважатися та відпочивати.

Шкода, але покращень такого роду не передбачається, розваги - річ прибуткова, а головне для комерційного кіно - прибуток, тому наступного року нас чекає безліч продовжень успішних і не дуже розважальних фільмів - другі частини "Чужого проти Хижака", "Скарбів нації", "Фантастичної четвірки", "Білого шуму", "І пагорби мають очі", треті - "Друзів Оушена", "Людини-павука", "Години пік" та "Обителі зла". Окремо стоять вже відомі бренди, які будуть надуспішними за будь-яких обставин - "Гаррі Поттер та Орден Фенікса", "Ганібал: Сходження" та треті частини "Піратів карибських морів" і "Шрека", а також гучні новинки, успішність яких забезпечена літературними чи коміксними першоджерелами - "Трансформери" і "Примарний гонщик", екранізація літературного бестселеру відомого режисера Люка Бесона "Артур та мініпути", "Оповіді Середземномор'я" за творами Урсули Ле Гуїн - дебют сина відомого мультиплікатора Хайао Міядзакі Горо, "300" за коміксами Френка Міллера, "Міст до Терабітії" за книжкою Кетрін Патерсон та інші. Деякі продюсери захочуть зіграти на ностальгічних почуттях мого покоління, випустивши продовження відомих у вісімдесятих-дев'яностих фільмів: "Міцний горішок 4.0", "Рокі Бальбоа" та "Черепашки-ніндзя". Втім, будуть і більш серйозні стрічки - з особливим нетерпінням я чекаю проекта Клінта Іствуда, який буде складатись з двох стрічок – двох поглядів з різних боків окопу на історію американо-японської війни: "Прапори наших батьків" та "Листи з Іводзіми". Остання, до речі, стане черговим випробуванням для вітчизняних локалізаторів, які вже раз провалили іспит з "Чорною орхідеєю/жоржиною", оскільки їх російські колеги вже потрапили в пастку подвійної транскрипції, невірно транслітерувавши назву острова як "Іводжима".

Тож, як бачите, нас чекає кінорік, насичений творами на будь-який смак і уподобання, залишається лише побажати вам знайти кінофільми до душі і якнайчастіше отримувати від цього мистецтва насолоду.

Щастя і здоров'я усім нам!

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
29 березня
logo
logo

Люсі Лоулес (52)
logo
logo

Крістофер Ламберт (63)
logo
logo

Брендан Глісон (65)
logo
logo

Ейлін Гекарт
(1919 - 2001)

logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru