Мегаблокбастерний бум!
Понеділок, 06 жовтня 2008 17:46

20 вересня 2008 року вже занесено в не надто жваву історію розвитку українського бізнесу червоним кольором, оскільки саме в цей день кінопрокат в нашій країні було перекинуто на наступну еволюційну сходинку довгоочікуваним відкриттям мегаплексу "Блокбастер". Занадто довгоочікуваного, якщо врахувати, що в 2004 році в інтерв'ю "Діловій столиці" власники компанії "Мультиплекс-холдинг" називали орієнтовним терміном відкриття кінець 2005 року. Однак краще пізно, аніж ніколи - кінотеатр таки відкрився, хоч і не без проблем та в зменшеному на два зали вигляді - спочатку було анонсовано чотирнадцять кінозалів, а відкрилось дванадцять.

Для такої оцінки цієї події є відразу дві підстави. Перша - нарешті в найбільшому місті України навіть не перейшли, а перестрибнули межу в п'ять залів. Досі в Києві кінотеатри, які залишились від радянських часів, після модернізації мали стандартну кількість в три-чотири зали, такої ж кількості відкривались і нові кінотеатри, наприклад того ж "Мультиплекс-холдингу" в ТРЦ "Комод". Поза межами столиці стандартний кінотеатр зазвичай включав в себе дві зали, але та сама провінція вже давно обігнала в цьому плані столицю - два роки тому в Донецьку було відкрито "Донецьк-Сіті" на п'ять залів, а в середині минулого року відкрився семизальник "Cinema-City" в Одесі.

Таким чином з врахуванням модернізованих радянських кінозалів аналітика за 2007 рік показувала наявність в країні 145 сучасних кінотеатрів на 245 залів. Щоправда сучасними багато з них можна називати дуже обережно, оскільки в більшості райцентрів "осучаснення" полягало у встановленні великої кількості колонок на стінах та купівлі нового екрану, але навіть з урахуванням таких кінотеатрів співвідношення екранів до кількості населення в нашій країні досить мізерне - приблизно 0.56. Це при тому, що у наших сусідів воно в кілька разів більше - в Польщі наближається до 2, а в Угорщині, за даними в інтернеті, взагалі 6.5. Ще гірша ситуація саме з мультиплексами, себто кінотеатрами з великою кількістю залів - в США на 100 000 населення припадає 2,5 мультиплекса, в Європі - 0.5, навіть в Росії їх кількість перевалила за два десятки ще п'ять років тому, в Україні ж їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. В умовах такого відставання від світової кіноіндустрії відкриття гіперплексу на дванадцять залів може вважатись справді визначною подією.

Підстава друга: в цьому ж кінотеатрі народилася спільна дитина компанії UTEL, холдингу "Мультиплекс" та світової мережі кінотеатрів IMAХ - перший в Україні кінотеатр об'ємного зображення. Досі нас розважали лише так звані стерео-кінотеатри, на зразок "Орбіти" в Києві, але формат анагліфуз його картонними червоно-синіми окулярами настільки застарів, що тепер може зустрічатись хіба що в дитячих книжках. Він був відомий своєю неповнотою передачі кольорів і неймовірною тупістю стрічок, які крутили в тих кінотеатрах, що збереглися ще з часів СРСР - мабуть не буде перебільшенням сказати, що відвідування цих, до речі досить дорогих, закладів у багатьох надовго відбило бажання дивитись фільми з приставкою "3D" в назві. Саме через це нові фільми в такому форматі зараз побачити є дуже великою рідкістю - за останні роки можна пригадати хіба що стрічку "Мухнем на місяць" (Fly Me to the Moon). Втім, вона теж навіть близько не була шедевром - складається враження, що усі сили авторів таких фільмів йдуть на створення ефекту штибу "ось тобі щось зараз стрибне в очі", а на продумування сюжету чи створення цікавих діалогів у них вже часу не вистачає.

Втім, розчарованих поспішу поінформувати - IMAX не має нічого спільного з анагліфом. Зображення в цьому форматі створюється за абсолютно іншими технологіями і коли сидиш перед цим велетенським екраном під час перегляду документальної стрічки про морських жителів, то, запевняю, створюється враження абсолютної реальності побаченого, ніби сам плаваєш серед рифів з аквалангом. Втім, це враження не можна описати словами, рекомендую спробувати побачити і "відчути на власні очі". Додам лише кілька рекомендацій. По-перше, варто обирати місця якомога ближче до центру екрану, на мою суб'єктивну думку в "Блокбастері" це ряди від четвертого до восьмого і місця з восьмого по шістнадцяте. По-друге, специфіка окулярів, котрі видаються перед сеансом, в їх поляризації, завдяки чому і створюється ефект тривимірності, тому раджу тримати голову рівно - нахил голови на будь-який кут може надовго зіпсувати перегляд фільму. В усьому іншому можна лише вітати такий великий крок в розвитку українського кінобізнесу - у наших сусідів такі кінотеатри вже давно не дивина: в Польщі перший IMAX-кінотеатр відкрився в далекому 2000 році і тепер їх там чотири, в Росії - вже три.

Та всеж не обійшлося без "але" - українські бізнесмени не були б собою, якби в таку, за усіма методиками вимірювання, велику бочку меду та не долили добряче відро дьогтю. Найперша ложка пішла потенційним глядачам до рота ще того ж 20 числа, на відкритті. Причому це була навіть не ложка, а цілий черпак, якого вистачило не лише на зацікавлених в "Блокбастері", а й на пересічних мешканців Києва. Невідомо чим керувались власники мультиплексу, але вони не взяли до уваги абсолютно негативний досвід кількох інших закладів, які вже набили собі на цьому гуль, і зробили вхід на відкриття по запрошенням. Звісно запрошення здебільшого потрапили кому завгодно, але не тим, хто в радісному очікуванні приперся в мультиплекс гарно провести вихідні і несолоно поївши відправився додому із зіпсованим настроєм. Як сказав мені один охоронець, якого я розпитав аби не зовсім вже даремно витрачати час, - запрошення, кожне на дві особи, роздавали здебільшого на Оболоні, де їх інколи навіть кидали в поштові скриньки.

Звісно, така спрямованість в дечому виглядає зрозумілою - Оболонь вже давно вважається елітарним районом, де живе не сама найбідніша публіка. Але такий хід думок хоч і властивий для українського бізнесу, не є продуктивним, оскільки на Оболоні є вже не один кінотеатр і навіть свій розважальний центр, не кажучи вже про торгівельно-розважальні комплекси. При цьому в кількох кілометрах від "Блокбастеру" знаходиться лівобережна частина Києва, розважальними закладами не розпещена - з кінотеатрів в наявності є лише одна старенька, хоч і вельми непогано модернізована "Флоренція", "Мультиплекс" в ТРЦ "Комод" на Лівобережній, куди їхати дуже далеко і не завжди зручно через затори на дорогах та "Одеса-кіно" в ТРЦ "Квадрат", яка ніяк не може відкритись.

Навряд чи я дуже помилюсь, якщо скажу, що здебільшого саме лівобережні кияни повертались з "Блокбастеру" в ту суботу незлим тихим словом згадуючи його керівництво - особливо коли врахувати, що це керівництво навіть не зробило жодної можливості потрапити до "Блокбастеру" з тої частини дороги, яка веде з мосту, тож щоб подивитись кіно в IMAX пересічному жителю Дніпровського чи Деснянського районів доводиться, хоч на громадському транспорті, хоч на власному авто робити добрячий гак через Петрівку з її постійними дорожніми проблемами.

Ті ж мешканці лівого берега, які не захоплюються кінематографом, постраждали через інший прорахунок керівництва холдингу - як на Оболоні, так і в цілому в столиці ті, хто має змогу викинути сто-двісті гривень на відвідування кінотеатру, вже давно їздять на власних автівках. Про стоянку при відкритті "Блокбастера" подумали, тут заперечень нема - 1000 місць, не враховуючи можливість поставити свого чотириколісного друга біля "Фоксмарту", має вистачити на всіх бажаючих, але від траси до цих двох велетенських магазинів веде вузенька доріжка на дві смуги, до того ж не обладнана знаками. Через це під вечір відкриття на єдиній дорозі, яка веде до кількох житлових масивів Києва було створено затор такої величини, що більшість пасажирів автобусів, тролейбусів там маршруток віддавали перевагу можливості пройтись через Дніпро пішки. Гадаю, що їх думка про "Блокбастер" в цілому та його відкриття зокрема теж не відрізнялась позитивом.

В самому ж розважальному центрі негативи майже відсутні - великі гроші можуть все, тим паче у будівельників було кілька років на те, щоб все продумати і зробити якісно. Єдине, в чому можна дорікнути мультиплексу - дуже незручні маленькі таблички з назвами кінозалів, через що доводиться або смикати працівників кінотеатру, або бігати довжелезним коридором в пошуках потрібної зали, та невідокремленість місць приготування бісової ознаки капіталістичного кінотеатру у вигляді смаженої кукурудзи - запах попкорну проникає повсюди і нема місця на всьому другому поверсі, куди можна було б від нього сховатись. А дихати ним не хотілось би, оскільки холл між залами просто створений для того, щоб посидіти з друзями в зручних кріслах за столиком та подивитись те, що показують на майже півсотнях плазмових екранів, розвішаних так, щоб їх було зручно споглядати з будь-якої точки.

З додаткових опцій в мультиплексі наявна зона фастфуду з незмінною "Печеною картоплею" та іншими "містерами снеками", перший в Києві ролердром під дахом, на якому можна покататись на роликах навіть взимку, боулінг та ігровий центр, який через три тижні після відкриття всього комплексу досі ще стоїть закритим. Дещо дивно виглядають в цій компанії бутіки електроніки та одягу - навряд чи хтось з глядачів планував після перегляду фільму вибрати собі модні кросівки - але без торгівлі в столиці взагалі майже нічого не відкривається.

В цілому ж можна вважати перший український досвід відкриття гіперплексу та кінозалу IMAX - вельми успішним і досить своєчасним - тепер потрібно лише побудувати такі сучасні кінотеатри хоча б по одному в основних містах-"мільйонниках" України та дещо знизити ціни на цю розвагу, оскільки викидати по десять доларів за квиток може далеко не кожен українець, хай навіть він і живе в столиці, і можна буде вважати, що наша країна в світовому бізнесі не зовсім вже пасе задніх. Наостанок ще раз раджу відвідати документальні сеанси в IMAX - це набагато безпечніше і дешевше, аніж намагатись самому поплавати з аквалангом десь в Червоному морі.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
11 грудня
logo
logo

Жан-Луі Трінтіньян (89)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru