Хіт Леджер (Heath Ledger)

Хіткліфф Ендрю Леджер (Heathcliff Andrew Ledger) народився 4 квітня 1979 року у Перті, що у Західній Австралії.

Його мати педагог Саллі Рамшоу викладала французьку мову. Вона походила з відомого шотландського клану Кемпбел і була великим романтиком - навіть ім'я своїм дітям дала на честь героїв роману Емілії Бронте "Грозовий перевал": старшій дівчинці Кетрін, а молодшому хлопчикові - Хіткліфф, проте всі рідні і близькі їх кличуть Кейт і Хіт.

Батько ж майбутнього актора, Кім Леджер, продовжував сімейну справу - працював інженером на сталеливарному заводі "Ledger Engineering Foundry", а вільний час віддавав улюбленій справі - автоперегонам.

У жилах Леджера тече кров шотландців та ірландців - його пращури приїхали до Австралії з Великобританії. Завдяки родині батька прізвище Леджерів було тут досить відомим - окрім заводу, який постачав більшу частину сировини для трубопроводу Калгурлі, ще прославився й прадід Хіткліффа - сер Френк Леджер, який свого часу допомагав університетам, організовуючи виступи відомих лекторів та сплачуючи додаткові стипендії обдарованим студентам - ім'я прадіда зараз носить один із благодійних фондів.

Здобував освіту Хіт у початковій католицькій школі "Mary's Mount Primary School" в Ґусберрі Хілл, а згодом вступив до Ґілдфордської гімназії для хлопчиків, де впродовж наступних 10 років воював з підручниками. Тут же на території закладу Хіт залюбки вчився поводитися з кіньми. Крім того на величезних просторах гімназії була можливість отримати перший досвід у веслуванні на річці Сван, і навіть просто поплавати у басейні олімпійського розміру. Крім того був гімназійний хор - діти співали у капелі Святої Марії і Святого Георгія. Але, на відміну від всіх інших дітей фермерів, які тільки й любили постріляти та мріяли швидше взяти в руки справжню зброю, Хіту найбільше подобалося грати в шахи, за що він неодноразово отримував нагороди. Втім слабаком він також не був: улюблені футбол, крікет та хокей забирали чимало часу і приносили свої лаври - в дитинстві йому пророкували чудову кар'єру в хокейному спорті.

У вільний час Хіт ходив з батьком на рибалку та допомагав йому поратися з гоночними авто, а згодом так захопився батьківським хобі, що навіть сам вирішив спробувати їздити і таки завоював декілька титулів на чемпіонатах з перегонів на спортивних автомобілях. Тож, згодом, навіть коли батьки розлучилися, Хіт часто бачився з батьком і залюбки проводив з ним час.

В Ґілдфордській гімназії Хіт здобув і свій перший акторський досвід. Коли він вперше побачив виступ у постановці своє старшої сестри, то був настільки враженим, що вирішив будь-що спробувати й себе на сцені - так Хіт отримав роль Пітера Пена у одній із постановок. Театр захопив Хіта і опираючись протистоянню деяких вчителів, він все більш наполегливо домагався свого. Хоча тоді Хіт ще ніяк не пов'язував свою майбутню професію з театром - він просто любив сцену і навіть почав захоплюватися танцями, але згодом захоплення переросло у дещо більше.

Поки ще Хіт не визначився остаточно з вибором професії, самокритично оцінюючи свої можливості і не покладаючи на них особливої надії, він домовився з агентом сестри, що той при нагоді шукатиме роботу й для нього. Так, у 1992 році він вперше отримав хоч і зовсім невеличку, але справжню роботу в кіно - у фільмі "Клоунада" (Clowning Around), де Хіт зображував малого Ерні Дінґо, який втік від батьків, щоб приєднатися до цирку. А рік по тому вдалося знятися ще й в кількох епізодах серіалу "Корабель біля берега" (Ship To Shore), зйомки якого саме проходили в Перті.

У 1995 році Хіт сів за книжки і достроково склав іспити, аби швидше закінчити базову освіту і серйозніше зайнятися своєю акторською кар'єрою. Після того, зі своїм ліпшим другом дитинства Тревором ДіКарло, Леджер вирушає до Сіднею, перетнувши для цього із заходу на схід весь материк і подолавши 3200 кілометрів.

У Сіднеї вони разом ще з одним товаришем ділили на трьох квартиру і шукали кожен свою долю. Хіт досить швидко отримав роботу в серіалі про олімпійських чемпіонів "Піт" (Sweat), де зіграв велосипедиста. Найцікавіше те, що саме в цьому фільмі Леджер вперше зіграв гомосексуаліста - оскільки до цього на австралійському телебаченні ніколи не з'являлися геї, то Хіта просто не могли не помітити.

Леджеру відразу запропонували роботу в одному із найуспішніших в Австралії телешоу "Вдома і в гостях" (Home and Away) та роль роль середньовічного воїна Конора у фентезійному серіалі "Рев". Також Хіт отримав невеличку роль в австралійському фільмі "Чорна скеля" (Blackrock) про школяра, який стає свідком насильства і вбивства та змушений тримати рота на замку, аби не зрадити своїх друзів.

Серіал особливого успіху не здобув, але дав можливість Леджеру отримати неабиякий досвід виконавця головної ролі, а також його помітили боси Голлівуду і запропонували стати клієнтом престижної американської агенції. Хоч з агенцією справи не склалася, та у Леджера з'явилися перші прихильниці.

У 1999 році Хіту запропонували роль в американській підлітковій комедії "10 речей, які я в тобі ненавиджу" (10 Things I Hate About You) знятій за мотивами п'єси Шекспіра "Приборкання норовливої". Леджер взяв участь в цьому проекті - хоч такий жанр йому і не подобався, проте він вирішив не сидіти без діла, оскільки не мав на той час інших пропозицій.

Пізніше, того ж року, Леджеру запропонували головну роль у картині "Пальцi вiялом" (Two Hands) знаменитого австралійського режисера Ґреґора Джордана - за сюжетом дрібний бандит Джиммі із передмістя Сіднея, який марить успіхом у злочинному світі, вплутується в халепу із гангстерами та законом. Цей фільм виявився досить сильним і яскравим у творчому здобутку молодого актора - таким собі австралійським варіантом гангстерсько-бандитського "Карти, гроші..." Гая Річі. Героя Леджера тут можна читати як книгу - спочатку він нахабний, потім виглядає заляканим, але завжди сором'язливим і незграбним поруч з чарівною Алекс у виконання юної акторки Роуз Бірн.

Після тривалих пошуків і серії невдалих спроб Леджеру нарешті дуже сильно поталанило - його було обрано серед двох сотень кандидатів на роль сина героя Мела Гiбсона в історичній драмі "Патріот" (The Patriot) Роланда Еммерiха. Герой Леджера кидає виклик батькові та йде битися на боці революціонерів - ця роль ніби була створена для нього, Хіт разом зі своїм героєм ріс, перетворювався з впертої дитини на дорослого чоловіка. Фільм зiбрав у світі понад 200 мільйонів доларiв, отримав три номінації на Оскар та цілу низку інших престижних відзнак кінематографу. Одну з нагород фільму приніс і Хіт Леджер - за версією "Blockbuster Entertainment Award" він став улюбленцем публіки серед дебютантів.

Це був справжній успіх для молодого актора - тепер він опинився в центрі уваги: його майстерність помітили критики, шарм і чарівливість сподобалися жінкам. Леджеру стали пропонувати більш відомі і цікаві роботи - розпочався новий період його життя. Єдиним недоліком такої уваги стала настирливість журналістів і папарацці. Леджера засуджували за тютюнопаління, називали політично некоректним, а після того, як "відкопали", що на зйомках "Реву" Хіт зустрічався зі старшою за нього на 17 років партнеркою Лізою Зейн, сестрою Біллі Зейна, у Хіта взагалі зникли сподівання на спокій, тому він повністю віддався улюбленій справі, маючи сподівання, що рано чи пізно настирлива жовта преса залишить його в спокої.

Наступною роботою Хіта став комедійно-історичний фільм Брайана Гелґеленда "Iсторiя лицаря" (A Knight's Tale), який вітчизняні кінопрокатники чомусь назвали історичною сагою, що призвело до невдоволення глядачів, котрі потрапили на досить посередню комедію замість пригодницької стрічки. Хоч Леджер в ролі зброєносця, який вирішує взяти участь у змаганнях під виглядом свого померлого господаря, виглядав зовсім не кумедно, в світі це попкорнове кіно знайшло чимало прихильників і навіть отримало кілька нагород.

Під час зйомок "Історії лицаря" у Празі Хіт познайомився з гламурною світською левицею Хізер Ґрехем, яка була на 9 років старшою за нього - вона в той час саме знімалая у фільмі "З пекла" (From Hell) з Джонні Деппом. Їх романтичні стосунки швидко закінчились, але надали нових сил бульварній пресі.

Леджер залишався на гребені хвилі популярності, яка принесла йому одразу дві драматичні ролі. Спочатку було укладено контракт на зйомки "Бал монстрiв" (Monster's Ball / Le Bal du monstre), де його роль була хоч і невеликою, але досить цікавою своєю психологічною складністю. Леджер мав зображати Соні Ґротовськи - вразливого сина тюремного ката, який змушений працювати на жахливій роботі і в майбутньому має замінити батька на його посаді, але не витримавши такого життя, його герой після страти одного із в'язнів накладає на себе руки і тим самим змушує батька стати на шлях спокути. В такому новому для Леджера амплуа він показав себе як справжній актор, спроможний грати різнопланові ролі. В результаті досить посередній фільм здобув один єдиний "Оскар", котрим вперше за всю історію цієї премії було нагороджено темношкіру акторку Холі Беррі, що підняло цілу дискусію серед критиків та кіноманів щодо неоднозначності цього нагородження.

В цей самий час до Леджера звернувся Вес Бентлі з пропозицією зайняти місце Джуда Лоу, який через нестачу часу не міг розпочати роботу. В результаті Леджер вкотре з'явився в історичному фільмі - він отримав головну роль офiцера Гаррi Фавершема в екранізації Шекгара Капура роману "Чотири пера" (The Four Feathers) А. Е. В. Мейсона. За сюжетом герой Леджера спочатку заплямував свою честь відставкою напередоднi вiдправки його полку на війну до Африки, за що друзі й навіть наречена (Кейт Гадсон) вважали його зрадником, а потім відважно відстоював своє чесне ім'я в самостійній війні задля визволення з полону друзів. На зйомках актор вразив колег своєю відвагою виконуючи абсолютно всі трюки без допомоги дублерiв, що, на жаль, не надто допомогло фільму стати успішним. Хоч варіант Капура виявився й кращим за попередні спроби екранізації цього роману, все ж в ньому були недоліки, та ще на додачу з різних причин прем'єра стрічки відклалася майже на рік, що остаточно поховало будь-які сподівання на успіх.

Влітку 2001 року після розриву своїх стосунків з Хізер Ґрем, Леджер повернувся до Крістіни Каучі і жив з нею у західному Нью-Йорку, поки робота не закинула його до Риму - на зйомки у фільмі вже знайомого по "Історії лицаря" режисера Брайана Гелґеленда - цього разу це був низькосортний триллер на релігійну тематику "Пожирач гріхів/The Sin Eater" (він же "Порядок/The Order"). За сюжетом герой Леджера - член таємного ордену, який вирушає в Рим для розслідування серії схожих між собою вбивств і смерті голови ордену і в результаті відкриває одну із жахливих таємниць церкви. Незважаючи на деякі цікаві моменти майже весь фільм виглядав настільки дурнуватою пародією, що після тестового перегляду, на якому глядачі від деяких сцен реготали, фільм було вирішено затримати і перезняти перед прокатом, що йому, втім, мало допомогло.

Після зйомок у Гелґеленда Леджер повертається до Австралії для зйомок у фільмі "Банда Келлі" (Ned Kelly) ще одного знайомого йому режисера Ґреґора Джордана. Це стало причиною розриву стосунків з Крістіною Каучі, але Хіт дуже швидко втішився в обіймах партнерки по фільму Наомі Вотс, з якою вони були знайомі ще з серіалу "Вдома і в гостях", і, знову ж таки, старшою за нього на 11 років. Це не могло пройти непоміченим для жовтої преси, а успіх фільму "21 грам", за який Наомі отримала "Оскар" з новою силою приманила до пари папарацці. Натомість "Банда Келлі" привернула увагу здебільшого жителів Австралії. Історія героя Леджера - мешканця Австралії, ірландця за походженням, який через утиски з боку британської поліції змушений стати на шлях злочину і очолити банду, була написана за реальними подіями і відзначалась непоганим сценарієм та режисерською роботою, до того ж партнерами Леджера в цій картині стали вже відомі зірки Орландо Блум і Джеффрі Раш. Проте, не зважаючи на всі плюси фільму, на жаль, він не отримав належного інтересу у американських прокатників, потрапивши лише на обмежену кількість екранів, через що втратив більшу частину свого потенціалу.

Хіт, тим часом, вперше продемонстрував бажання перебирати пропозиції і відмовився від чергової "нетрадиційно орієнтованої" ролі, чим вразив усіх причетних до кінобізнесу, оскільки йшлося не про нікому не відому малобюджетну драму, а про головну роль Олександра Македонського в блокбастері Олівера Стоуна "Александр". Зрештою передчуття Хіта не підвели, оскільки фільм був нещадно розкритикований, добряче попсував кар'єру Коліну Фарелу, який зрештою замінив Хіта, і ледь зміг повернути свій бюджет.

Натомість Хіт вирішив урізноманітнити фільмографію різноплановими ролями. Так, у фільмі "Королі Догтауна" (Lords of Dogtown) режисера Кетрін Гердвік актор створив образ Скіпа, лідера команди скейтбордистів, який виховав кілька спортивних талантів, допоміг їм зійти на вершину слави, але в результаті сам залишився ні з чим. Потім Леджер знявся разом з Меттом Деймоном у фентезійному фільмі про фальшиві чари і магію відомого режисера Террі Ґілліама "Брати Ґрімм" (The Brothers Grimm), де зіграв старшого, хоч сам молодший за Деймона, і більш серйозного з братів, хоч в реальному житті вдачею більш близький до характеру молодшого. Це була не єдина недоладність фільму, через що стрічка, на яку покладали досить високі надії, їх зрештою не виправдала. Тут зіграли роль відразу кілька факторів - від недоладного сценарію до проблем з фінансуванням, що просто не могло не призвести до такого фіналу.

В цей час до до Леджера звернувся Анг Лі з пропозицією зіграти ковбоя-гомосексуаліста Енніса Дель Мара у фільмі "Горбата гора" (Brokeback Mountain), екранізації розповіді Пулітцерівського лауреата Ені Пру. Cпочатку Хіт не виявив бажання вплутуватись ще в одну нетрадиційну стрічку, але все ж дав почитати сценарій Наомі Воттс і та вмовила його прийняти виклик. Актор погодився на зйомки і згодом Воттс дуже сильно пошкодувала про свої поради: стосунки Леджера і його екранної дружини Мішель Вільямс в житті склалися набагато краще, аніж в кіно - Хіт і Мішель не лише пов'язали палкі почуття, у пари навіть народилася донька Матильда Роуз.

На вимогу акторів режисер зрештою був змушений прибрати з готового фільму майже всі сцени оголення, але цілуватися Леджеру і його екранному партнерові Джейку Джиленгаалу все ж довелося. Леджер розповідав, що саме для цього фільму, вперше за всю його кінокар'єру, йому рекомендували "накачатися" алкоголем, щоб було легше перейти межу - може через це в результаті поцілунок вийшов такий палкий, що Леджер зламав своєму екранному коханню носа. Але страждання не були марними - в моду в США входила політкоректність, тому приз нью-йоркських кінокритиків кращому акторові та величезна кількість номінацій (у тому числі на Оскар, три з яких фільм в результаті виграв, і Золотий глобус - їх було отримано чотири) остаточно поставили Хіта в ряд найбільш відомих молодих акторів з блискучим майбутнім.

Не зважаючи на такий успіх свого гомосексуального образу актор досить швидко повернувся до гетеросексуального іміджу героя-коханця, зігравши головну роль в сучасній інтерпретації відомого Джакомо Казанови у фільмі "Казанова" (Casanova) режисера Лассе Галлстрьома. Спеціально для цієї ролі Леджер навчився їздити на гондолі, а взагалі роботу у Венеції сприймав як відпочинок на курорті від надокучливих репортерів, яких після "Горбатої гори" страшенно цікавили подробиці його життя. Хоч в стрічці від образу великого спокусника залишилося, фактично, лише ім'я та й сама стрічка була досить поганенькою, про що свідчить її найбільша нагорода за кращий трейлер, Хіт після цієї ролі отримав схвальну оцінку газети "Нью-Йорк Таймс" за те, що впродовж одного року встиг зіграти стільки різних героїв.

Після успіху "Горбатої гори" Леджер остаточно взяв свою кар'єру у власні руки, абстрагувавшись від потреб "фабрики мрій" - він не лише віддав свій талант в руки незалежних режисерів для роботи над неоднозначними стрічками, а й сам став режисером, щоправда для початку лише відеокліпів, і започаткував нову студію Masses Music. В майбутніх планах у нього були зйомки документального фільму про британського співака Ніка Дрейка, який помер у віці 26 років через передозування антидепресантів. Якби ж тоді хтось знав, чим закінчаться ці плани і які жахливі збіги будуть у них з реальним життям. Але поки що у Хіта справи лише починали йти в гору.

В наступному фільмі "Кенді" (Candy) австралійського режисера Ніла Армфілда, знятому за книгою Люка Девіса, Хіту довелось перевтілитися в поета Дена, в житті якого всього дві пристрасті – дівчина Кенді (у виконанні Еббі Корніш) та героїн. Готуючись до ролі, Хіт з Еббі знайомилися зі справжніми наркоманами, аби досконало увійти в образ. Це був один з небагатьох фільмів, де Леджер розмовляв з рідним австралійським акцентом, який до того часу можна було почути від нього лише в реальному житті, і єдиний фільм, який зачепив болючу для Хіта тему наркоманії - в бульварних таблоідах неодноразово приписували актору наркотичну залежність від кокаїну та героїну, говорили навіть, що він таємно проходив реабілітацію в клініці, хоча жодного безсумнівного доказу цьому так і не було.

Другим "неголівудським" фільмом стала екранізація біографії відомого американського співака Боба Ділана Мене там нема (I'm not There), де Хіт зіграв одного з вигаданих героїв - втілень епізодів життя Ділана. Абсолютно позаформатний фільм був дуже високо оцінений критиками, багато з яких назвали його кращим фільмом року, навіть кіноакадемія його номінувала, але не підтримала, на премію за кращу другорядну роль. Але стрічка виявилася занадто неправильною для кінобізнесу, через що зібрала в прокаті всього кілька мільойнів доларів, фактично потрапивши до категорії так званого "арт-хаузу". В роботі над нею Хіт вперше зустрівся зі своїм майбутнім екранним ворогом Крістіаном Бейлом.

Ця історія якщо і не війде до хронік кіно, то дуже надовго запам'ятається усім причетним до нього особам. Режисер Крістофер Нолан дуже давно хотів зняти Леджера в одному зі своїх фільмів, тому відразу звернувся до нього з пропозицією ролі Джокера для продовження свого фільму "Бетмен: початок" 200-го року. Хоч проби проходили Едріен Броуді, Пол Беттані, Робін Вільямс і навіть Стів Керелл, зрештою вибір режисера було затверджено ще раніше, аніж проголошено офіційно про початок роботи над продовженням. Для того, щоб краще продумати образ, адже режисер дав актору повну свободу дій в його створенні, Хіт на місяць зачинився в номері готелю з кількома фільмами, серед яких був і відомий "Механічний апельсин" Стенлі Кубріка, та почав відпрацьовувати голос, сміх і манери свого героя, ретельно занотовуючи в щоденник усі думки. Після закінчення цього добровільного заслання Хіт вийшов на знімальний майданчик і показав все, на що був здатен.

До образу додались і особисті проблеми, адже його наречена Мішель пішла від нього та забрала з собою доньку. За чутками приводом стала наркотична залежність Хіта, але враховуючи його історію стосунків з таблоідами їм вже було мало віри. Так чи інакше, а у Леджера почалась депресія - він став тинятися нічними клубами, змішуючи антидепресанти з алкоголем. Усі друзі сподівались, що це тимчасова невеличка проблема, яка часто буває у голівудських зірок, аж поки не грянув грім - 22 січня 2008 року Хіта знайшла непритомним у його спальні прибиральниця. Невідомо чому вона зателефонувала не до служби порятунку, а до охоронців одної з подружок Леджера, через що рятувальники приїхали майже через годину, коли їм залишалося лише констатувати смерть одного з найперспективніших молодих акторів Голлівуду. Через деякий час, після кількох слідчих процедур було офіційно оприлюднено причину смерті - фатальний вплив на організм суміші з шести одночасно прийнятих лікарських препаратів - снодійної, антидепресивної та знеболювальної дії. Кіносвіт завмер від шокуючої звістки - кілька днів і навіть тижнів деякі не вірили, що вона правдива, що це не чергова вигадка жовтої преси. Безглузда смерть актора була настільки неочікуваною для всіх, що навіть сам актор, як виявилось, не встиг переписати заповіт, хоч щось виділивши зі свого спадку маленькій доньці.

Нова його робота під назвою Темний лицар (The Dark Knight) на той час знаходилась на стадії монтування, але в ній хоч були відзняті усі потрібні сцени, другий же фільм "Уявляльник доктора Парнаса" (The Imaginarium of Doctor Parnassus), над яким Леджер працював у співробітництві знову ж таки зі знайомим режисером Террі Ґілліамом, лише почав зніматись. Зрештою було прийнято рішення використати особливість сюжету, за яким герой Хіта кілька разів проходить через чарівне дзеркало - згідно нового задуму він повністю змінюється, і грати його будуть по черзі Джонні Депп, і, гірка іронія долі, Колін Фаррел, який вже його раз замінив в "Олександрі", та Джуд Лоу, якого заміняв в "Чотирьох перах" сам Хіт Леджер. Свої гонорари від цих ролей актори вирішили перерахувати доньці Леджера.

Тим часом на екрани вийшла п'ята частина "бетменіани" - друга, якщо обмежуватись виключно серією Нолана. На планеті вибухнула кінобомба - до неабияких характеристик першої частини ноланівської вже тепер дилогії та чудового акторського ансамблю додався сумний ореол "приреченого фільму", як свого часу було з "Вороном" Брендона Лі та "Гри смерті" його батька Брюса Лі, котрий теж помер, за офіційною версією, від реакції на таблетку знеболюючого препарату. Але ці фактори могли б вплинути на збори чи відгуки глядачів, якби не була неймовірно виконана роль Джокера, котра підтвердила істину "Перед тим, як згаснути, зірки спалахують найяскравіше". Навіть відомі своїм негативним ставленням до коміксів та фільмів по ним критики, які вкотре розкритикували фільм, схвально відмітили при цьому талант Хіта Леджера. А сам фільм вже поставив кілька десятків рекордів, як фінансових, так і в оцінках критиків та глядачів, поставши найкращим пам'ятником черговому молодому таланту, про якого ми вже ніколи не дізнаємось, яких же висот він міг досягти в майбутньому.

Фільмографія

  1. Уявляльник доктора Парнаса (The Imaginarium of Doctor Parnassus) (2009)
  2. Темний лицар (The Dark Knight / Batman Begins 2) (2008)
  3. Мене там нема (I'm not There) (2007)
  4. Кенді (Candy) (2006)
  5. Казанова (Casanova) (2005)
  6. Горбата гора (Brokeback Mountain) (2005)
  7. Брати Ґрімм (The Brothers Grimm) (2005)
  8. Королі Догтауна (Lords of Dogtown) (2005)
  9. Пожирач гріхів (The Order / The Sin Eater) (2003)
  10. Банда Келлі (Ned Kelly) (2003)
  11. Чотири пера (The Four Feathers) (2002)
  12. Бал монстрiв (Monster's Ball / Le Bal du monstre) (2001)
  13. Iсторiя лицаря (A Knight's Tale) (2001)
  14. Патріот (The Patriot) (2000)
  15. Рев (Roar) - серіал, 13 епізодів (1997-2000)
  16. Пальцi вiялом (Two Hands) (1999)
  17. 10 речей, які я в тобі ненавиджу (10 Things I Hate About You) (1999)
  18. Вдома і в гостях (Home and Away) - телесеріал (1988)
  19. Лапи (Paws) (1997)
  20. Чорна скеля (Blackrock) (1997)
  21. Піт (Sweat) - серіал, 26 епізодів (1996)
  22. Корабель біля берега (Ship to Shore) - телесеріал (1993)
  23. Клоунада (Clowning Around) (1992)
  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Досить непогана стаття, декілька незначних помилок, але загалом вражає. Автор, напевно, писав її декілька днів, хоча зміст статті майже ідентичний одній передачі про Хіта Леджера)

Написав андрій,
Дата Неділя, 08 серпня 2010 Час 14:57

 1 
Сторінка 1 of 1 ( 1 Коментарі читачів )
Іменинники
23 травня
logo
logo

Том Тиквер (52)
logo
logo

Джоан Коллінс (84)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru