Колін Ферт (Colin Firth)

Колін Ферт – британський актор кіно, театру і телебачення.

Ферт вперше привернув до себе загальну увагу, коли у 1995 році виконав роль містера Дарсі в телепостановці роману Джейн Остін "Гордість та Упередження" (Pride and Prejudice).

Свого часу ім’я власному синові батьки обрали з натяком на староанглійське слово "collenferhð", що означає "гордість" – і як показав час тепер можуть справді пишатися таким сином.

На рахунку Коліна вже шість десятків ролей в кіно і телефільмах. Останні найвідоміші його роботи: Щоденник Бріджет Джонс (Bridget Jones's Diary), Дівчина з перловою сережкою (Girl with a Pearl Earring), Моя жахлива няня (Nanny McPhee), Випадковий чоловік (The Accidental Husband), Mamma Mia!

Колін Ендрю Ферт (Colin Andrew Firth) народився 10 вересня 1960 року в родині вчителів. Його батько - Девід Норман Луїс Ферт - викладав історію в коледжі короля Альфреда у Вінчестері, а мати – Ширлі Джен Роллес – релігієзнавство у місцевому університеті. Батьки Коліна народилися і виросли в Індії, оскільки бабусі й дідусі майбутнього актора були місіонерами Конгрегаціоналістської протестантської церкви. У Коліна є сестра – Кейт, а також молодший брат – нині теж актор Джонатан.

Перші роки свого життя Колін провів з батьками у Нігерії, але згодом вони вирішили осісти у цивілізованому світі: переїхали спершу до Америки, в місто Сент-Луїс, штат Міссурі, але згодом перебралися у Великобританію і оселилися у Вінчестері, Гемпшир. Там Колін пішов до школи "Montgomery of Alamein Secondary School" де зажди почувався чужим серед однокласників, оскільки мав надто відмінні інтереси. До того ж його батьки забороняли дітям дивитися популярний тоді телеканал ITV, тим самим ще більше віддаляючи хлопця від однолітків.

Сам же Колін ненавидів шкільні манери з усілякими стандартними костюмами та краватками, а мріяв про рок-н-ролл, набриолінене волосся та блискучий одяг. В ті часи існувала дуже популярна програма "Top Of The Pops", один з виконавців пісень в якій, Марк Болан, став першим кумиром Ферта. Він навіть придбав гітару і спробував вчитися на ній грати, але на уроках, які купили йому батьки, вчили грати нудні старі пісні на зразок "Lord of the Dance" - гімну британських шкіл, тож це заняття швидко набридло молодому мрійнику. Замість цього хлопець вирішив виступити в ролі Джека Фроста в дитячій театральній постановці - і йому справді сподобалося виступати на сцені. Відтоді Колін розпочав щосуботи відвідувати уроки драматичного гуртка, а закінчивши школу вступив до коледжу "Barton Peveril College", де у 14-річного хлопця і народилася ідея стати справжнім актором.

Кар'єра

У 18-річному віці Колін остаточно вирішив покинути навчання у коледжі і приєднатися до молодіжного лондонського театру "National Youth Theatre". Але тоді йому, хлопцю без будь-якої закінченої освіти й досвіду, змогли запропонувати лише ролі на кшталт "третьої феї у другому ряду". Проте Колін вирішив, що краще залишитися в театрі не як актор з массовки, а як працівник театру - він відповідав на дзвінки багатих і знаменитих, готував їм чай тощо - і таким чином завжди мав свіжу інформацію про всіх і все, до того ж це був шанс завести корисні знайомства, а згодом настав час і вступити до Лондонського Центру Драми. Цей учбовий заклад мав досить високий рівень викладання - навчання базувалося на теоріях Станіславського і поєднувало російську емоційну свободу та єврейський самоаналіз. Колін знав, що така наука даватиметься дуже складно, але саме через те й обрав Центр Драми.

Там, вивчаючи "внутрішні світи" Ферт дуже швидко зумів привернути до себе увагу. Впродовж трьох років навчання він отримував ведучі ролі у таких відомих постановках, як "Тартюф", "Король Лір" та "Кішка на розпеченому даху", не кажучи вже про постійний потяг грати яскраві ролі - то параноїків, то психопатів, а його Гамлет взагалі став "місцевою легендою". Тоді-то директор Школи Крістофер Феттерс і сказав, що Ферт міг би стати другим Полом Шофілдом, але йому варто остерігатися сили створюваних ним ідеальних образів, оскільки можна потрапити в полон їх враження.

Така розквітаюча репутація Ферта зрештою привела його на професійну театральну сцену - чутки про його Гамлета дійшли до шукачів талантів, яким саме потрібен був актор на роль Гая Беннета в постановці "Інша країна" (Another Country) для заміни Деніела Дей Льюіса, який в свою чергу замінив Руперта Еверетта. Але так склалося, що в цьому спектаклі на сцені Вест-Енду в кінцевому підсумку виступив Ферт - в компанії з Кеннетом Брана. Так у червні 1983 року Колін піднявся на сцену Королівського Театру в ролі молодого гомосексуаліста, який бореться з пуританським суспільством і нарешті знаходить визнання в шпигунському світі.

Сам же Руперт Еверетт одного разу прийшов на спектакль, від ролі в якому відмовився, і був дуже вражений роботою Ферта - він порекомендував його творцям однойменного фільму-екранізації, але окільки контракт на виконання головної ролі вже було укладено з самим Евереттом, то Ферту дісталася роль Томмі Джадда - не така звична, якою вже стала головна роль, але теж дуже цікава - цей другорядний персонаж мав відверті комуністичні переконання і був противником шпигунства. І знову Колін був на висоті - він гідно дебютував на великому екрані, хоч Еверетт стверджував, що роль буде затісна для "учня Станіславського".

Після дебюту в кіно Колін Ферт повернувся було на сцену Королівського Театру в ролі Гая Беннета, де б і грав надалі в спектаклях, якби не трапилася можливість знову потрапити у кіно - постановку для телеканалу CBS. Саме тоді розпочиналися зйомки фільму "Камілль" (Camille), де колегами Ферта стали вже відомі зірки - Бен Кінґслі, Джон Ґілґуд, Ґрета Скаачі. Коліну дісталася роль багатого і знаменитого Армана Дюваля, якого він зіграв дуже непогано. Проте молодий актор завжди був дуже самокритичним і розумів що йому все ще потрібно багато вчитися, тому продовжував працювати на театральній сцені, виступаючи в різноманітних ролях.

Через рік Колін знов з'явився в телефільмі - цього разу в ролі члена шкільної хокейної команди у картині "Голандські дівчата" (Dutch Girls). Персонаж Ферта, на відміну від інших спортсменів, які старанно готувалися до турніру, більше цікавився місцевими дівчатами. Того ж року вийшов ще один фільм - психологічна драма "1919" - картина більш цікава психологічною складністю ролі Ферта, який грав одного з двох пацієнтів Зіґмунда Фрейда, котрі зустрічаються через 50 років після лікування.

Наступний рік Колін Ферт витратив на зйомки семи частин серіалу за романом Дж. Б. Прістлі - "Втрачені імперії" (Lost Empires) - про початок Першої світової війни і втрату політичних позицій Великобританією. Тут Колін виступив в головній ролі хлопця з Йоркширу, Річарда Гернкестла, який отримує роботу асистента у свого дядька-фокусника. Його герою впродовж фільму доводиться дізнатися про те, що таке політичні інтриги та небезпечні пригоди. Під час зйомок серіалу Колін отримав нагоду познайомитися з відомим майстом акторської справи Лоуренсом Олів'є і працювати разом з ним впродовж всіх семи епізодів, що додало молодому таланту ще дещицю знань про своє покликання.

Наступні фільми продовжували військову "фільмокар'єру" Коліна - у фільмі "Місяць в провінції" (A Month in the Country), який вийшов 1987 року, він створив глибокий образ ветерана Першої світової війни, який поступово долає важкі душевні і фізичні травми, нанесені даремною війною, а в "Зруйнованому" (Tumbledown) 1988 року Ферт постав перед глядачами у ролі молодого офіцера Шотландської гвардії Роберта Лоуренса, який навпаки любив своє заняття, поки аргентинська куля не потрапила йому в голову, позбавивши частини мізків, але наділивши відсутнім доти інтелектом, який відкрив йому очі на жахливу сторону військової справи.

Останній фільм спричинив жваві дискусії у британському суспільстві - нації, яка вміє вшановувати своїх загиблих співвітчизників, але ігнорує травмованих. Газети зарясніли яскравими осудливими заголовками, а Колін опинився в центрі скандалу. Втім він ні про що не шкодував - йому сподобалося "грати війну". Як актор зазначив в одному з інтерв'ю: "це був досвід зустрічі з примарами - психологічними і емоційними, це була робота з вивчення себе, коли довкола війна, але ж все це не мій досвід, не мій характер, не я!". За роль Роберта Лоуренса він отримав звання Кращого актора від Королівської телевізійної спільноти і номінувався в тій же категорії на здобуття престижної британської премії BAFTA у 1989 році, а пропозиція оскароносного Мілоша Форман зіграти у його мелодрамі "Вальмон" (Valmont) роль великосвітського ловеласа допомогла вирватися з політичного виру. До того ж історія любові, суперництва і помсти у витонченій екранізації знаменитого роману Шодерло де Лакло "Небезпечні зв'язки" отримала номінацію на Оскар, після чого для Коліна остаточно відкрилися двері Голлівуду.

Колін продовжував зніматися у телепостановках і кінофільмах, але особливого успіху вони не мали, аж поки не прийшла справжня слава після випуску у 1995 році телеканалом BBC серіалу "Гордість і упередженість" (Pride and Prejudice). Колін Ферт спричинив національну сенсацію, зігравши містера Фіцвільяма Дарсі поруч з Дженніфер Ель в ролі Елізабет Беннет і отримавши номінацію на британську премію BAFTA в категорії "Кращий актор" в 1996 році, а також Національну телевізійну винагороду Великобританії в номінації "Найпопулярніший актор".

Так, зігравши Дарсі, Ферт став в очах публіки носієм повного набору традиційних переваг чоловіка-англійця, але в той же час сам актор скаржився, що він неначебто позбувся власного "я" - для всіх він став живим втіленням обожнюваного жінками Дарсі. Після всіх вихвалянь і лестощів, що випали на його долю з виходом цього міні-серіалу йому навіть привласнили негласно титул секс-символу британського кіно, а за самим актором відтоді невідступно слідує амплуа "ідеальний британський аристократ".

Та попри всі незручності слава дозволила актору отримати роботу в більш гучних проектах вже світового рівня - роль Джеффрі Кліфтона у фільмі Ентоні Мінгелли "Англійський пацієнт" (The English Patient) була дуже схвально сприйнята публікою, а сам фільм отримав Оскара. Після зйомок в кількох голівудських фільмах Коліну запропонували роль у фільмі "Закоханий Шекспір" (Shakespeare in Love) англійського режисера Джона Меддена - Ферту дістався персонаж одіозного лорда Вессекса, який прагне взяти шлюб з Віолою (у виконанні актриси Ґвінет Пелтров), щоб отримати в своє розпорядження гроші її батька. Цього разу успіх був взагалі приголомшливий - 1999 року картина "Закоханий Шекспір" зібрала аж 7 "Оскарів".

Відтоді почався найплідніший період роботи Коліна - вже наступного року він знявся у п'яти фільмах і надалі підтримував досить високі темпи роботи, беручи участь в 3-4 фільмах щороку. Проте тут доля викинула з ним жарт, наздогнавши його славою старих успіхів навіть за океаном - найуспішнішою з доброго десятка ролей знову стала роль містера Дарсі, тільки вже іншого героя іншого роману - Марка Дарсі у екранізації відомого бестселлера Гелен Філдінґ "Щоденник Бріджет Джонс" (Bridget Jones's Diary) 2001 року. Образ Марка у Філдінґ базувався на осучасненому характері містера Дарсі, героя роману Джейн Остін, тож коли справа дійшла до екранізації "Щоденника" авторка не могла уявити в ролі Марка Дарсі нікого іншого, крім улюбленця мільйонів британок Коліна Ферта. Фільм дуже сподобався глядачам і критикам-професіоналам, які присудили йому 8 нагород і майже три десятки номінацій.

Того ж 2001 року Ферт знявся у телефільмі про другу світову війну - "Змова" (Conspiracy). За роль блискучого бюрократа - доктора Вільгельма Стакерта, який впродовж фільма переконував глядачів у корисності масової стерилізації актор отримав телевізійну премію Еммі, а сам фільм здобув ще декілька престижних нагород. Наступні комічні ролі в "Лондініум" (Londinium) і "Як важливо бути серйозним" (The Importance of Being Earnest) закріпили за актором репутацію одного з найталановитіших коміків Англії. Ще одним підтвердженням тому стала роль батька Аманди Байнс в картині "Чого хоче дівчина" (What a Girl Wants). Завдяки цій ролі у актора з'явилося дуже багато прихильниць серед підлітків.

Подальші ролі лише закріплювали зірковий статус, проте всі вони були досить одноманітними - жодного разу Ферт не вибився з амплува "британського джентльмена" - ввічливого, розсудливого і чепурного. В "Дівчині з перловою сережкою" (Girl with а Pearl Earring), знятому за мотивами роману Трейсі Шевальє, що став свого часу бестселером, Ферт зіграв роль відомого художника 17 сторіччя Йоганнеса Верміра, який захоплюється 16-річною дівчиною, служницею в його домі, на ім'я Грієт у виконанні Скарлетт Йоханссон. В іншому фільмі цього ж року - "Справжнє кохання" (Love Actually) - Ферт перевтілився в письменника, який застає свою дружину в ліжку з коханцем і тікає на південь Франції лікувати розбите серце, де зрештою закохується в прибиральницю-португалку, при цьому особливої пікантності ситуації додає те, що вона не розмовляє англійською, а герой Ферта не знає португальської. В картині "Моя жахлива няня" (Nanny McPhee) Ферт зіграв бідного аристократа, якому доводиться самотужки тягнути важкий возик сім'ї з купи дітей. В мюзиклі "Mamma Mia!" 2008 року, де Ферт став одним з трьох претендентів на роль батька нареченої, йому довелося згадати свої заняття музикою в дитинстві і виконати кілька вокальних партій. Вцілому цей рік став для актора досить плідним - окрім вже згаданих вийшли на екрани ще й фільми "Випадковий чоловік" (The Accidental Husband), "Генуя" (Genova) і багатообіцяюча картина "Розпутна поведінка" (Easy Virtue) з Джессікою Біл у головній ролі.

Приватне життя

Під час зйомок у Мілоша Формана Колін зблизився з Мег Тіллі, з якою і взяв шлюб у 1989 році, а через рік у них народився син - Вільям Ферт. Втім, стосунки молодят не склалися і проживши у шлюбі всього лише п'ять років вони розлучилися. Лише через сім років Колін знову знайшов своє щастя - в 1996-му році під час набору акторів для зйомок серіалу "Ностромо" (Nostromo) Ферт познайомився з італійською красунею Лівією Ґуджиолі - продюсером документальних фільмів, яка завоювала його серце. Переслідувана папарацці пара одружилася в Тоскані 1997 року, а невдовзі на світ з'явилися двоє їхніх синів - Люка і Матео. Втім, Лівії доводиться ділитися увагою чоловіка - в 2006 році в інтерв'ю з французьким журналом "Мадам Фігаро" Коліну поставили цікаве питання: "Хто такі жінки у вашому житті?", на що Ферт відповів: "Моя мати, моя дружина і Джейн Остін".

Окрім акторської роботи Ферт традиційно для популярних людей займається доброчинністю - кошти від продажу його дебютної книжки "Департамент нічого", збірки новел під редакцією Ніка Горнбі, надійшли у фонд допомоги дітям, хворим на аутизм, а нещодавно Ферт брав участь у кампанії проти депортації біженців з Конго, які шукають притулок в цивілізованих країнах, оскільки вважає, що вони можуть бути вбиті після повернення в додому.

Фільмографія

  1. Торгівля м'ясом (The Meat Trade) (2009)
  2. Одинак (A Single Man) (2009)
  3. Доріан Ґрей (Dorian Gray) (2009)
  4. Різдвяна історія (A Christmas Carol) (2009)
  5. Легка поведінка (Easy Virtue) (2008)
  6. Генуя (Genova) (2008)
  7. Mamma Mia! (2008)
  8. Випадковий чоловік (The Accidental Husband) (2008)
  9. St. Trinian's (2007)
  10. Потім вона мене знайшла (Then She Found Me) (2007)
  11. Коли ти востаннє бачив свого батька? (And When Did You Last See Your Father?) (2007)
  12. Останній легіон (The Last Legion) (2007)
  13. Народжені рівними (Born Equal) (2006) - телефільм
  14. Святкування (Celebration) (2006) - телефільм
  15. Моя жахлива няня (Nanny McPhee) (2005)
  16. Де захована правда (Where the Truth Lies) (2005)
  17. Бріджет Джонс: Межі розумного (Bridget Jones: The Edge of Reason) (2004)
  18. Травма (Trauma) (2004)
  19. Справжнє кохання (Love Actually) (2003)
  20. Дівчина з перловою сережкою (Girl with a Pearl Earring) (2003)
  21. Чого хоче дівчина (What a Girl Wants) (2003)
  22. Пелюстки надії (Hope Springs) (2003)
  23. Як важливо бути серйозним (The Importance of Being Earnest) (2002)
  24. Лондініум (Londinium // Fourplay) (2001)
  25. Змова (Conspiracy) (2001) - телефільм
  26. Щоденник Бріджет Джонс (Bridget Jones's Diary) (2001)
  27. Відносні величини (Relative Values) (2000)
  28. Оберт гвинта (The Turn of the Screw) (1999) - телефільм
  29. Чорна гадюка - туди і назад (Blackadder Back & Forth) (1999)
  30. Загадковий жіночий сміх (The Secret Laughter of Women) (1999)
  31. Моє веселе життя (My Life So Far) (1999)
  32. Донован Квік (Donovan Quick) (1999)- телефільм
  33. Закоханий Шекспір (Shakespeare in Love) (1998)
  34. Тисяча акрів (A Thousand Acres) (1997)
  35. Крайнє збудження (Fever Pitch) (1997)
  36. Англійський пацієнт (The English Patient) (1996)
  37. Ностромо (Nostromo) (1996) міні-телесеріал
  38. Гордість і упередженість (Pride and Prejudice) - серіал
  39. Коло друзів (Circle of Friends) (1995)
  40. Плеймейкер (Playmaker) (1994)
  41. Година свині (The Hour of the Pig) (1993)
  42. Заручники (Hostages) (1993)- телефільм
  43. Безглуздя повного місяця (Mad at the Moon) (1992)
  44. Грім серед ясного неба (Out of the Blue) (1991) - телефільм
  45. Рокова жінка (Femme Fatale) (1991)
  46. Крила слави (Wings of Fame) (1990)
  47. Вальмон (Valmont) (1989)
  48. Апартаменти номер ноль (Apartment Zero) (1989)
  49. Зруйнований (Tumbledown) (1988)
  50. Таємничий сад (The Secret Garden) (1987) - телефільм
  51. Місяць в провінції (A Month in the Country) (1987)
  52. Історії Голівудських пагорбів: Пет Гоббі і геній (Tales from the Hollywood Hills: Pat Hobby Teamed with Genius) (1987)- телефільм
  53. Втрачені імперії (Lost Empires) (1986) -серіал
  54. 1919 (1985)
  55. Голандські дівчата (Dutch Girls) (1985) - телефільм
  56. Камілль (Camille) (1984) - телефільм
  57. Інша країна (Another Country) (1984)

.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
28 травня
logo
logo

Кайлі Міноуґ (49)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru