Крістофер Вокен (Christopher Walken)

Крістофер Вокен (справжнє ім’я – Рональд Вокен / Ronald Walken , яке він отримав на честь актора Рональда Колмана/ Ronald Colman) народився 31 березня 1943 року в Нью-Йорку (район Асторія у Квінсі). Він середній з трьох синів, і був як і його брати вихований в традиціях методистської релігії. Бітьки його, Пол і Розалі Волкен були емігрантами (батько із Німеччини, а мати із Шотландії), які одружилися майже відразу після того, як зустрілися в Сполучених Штатах. Пол керував родинною пекарнею у Квінсі, а Розалі після народження дітей покинула пекарню і стала для синів "сценічною матір’ю" - всіх трьох хлопців (старшого Кенета, середнього Ронні і молодшого Ґленна) вона активно залучала до моделювання, виступів і танців з раннього дитинства. Ронні і Ґленн часто виконували одні й ті ж самі ролі, і навіть почергово брали участь в телешоу 1950-х років 'Чудовий Джон Актон' ('The Wonderful John Acton') в ролі Кевіна Актона, де їм доводилося вистукувати чечітку. Так, Ронні провів більшу частину свого дитинства в шоу-бізнесі.

Після закінчення Професійної Дитячої Школи (Professional Children's School / PCS) Рональд навчався в Університеті «Hofstra University» у Лонг-Айленді але без ентузіазму розглядав майбутню професію англійського викладача, тому так і не спромігся завершити його. Ронні зробив свій небродвейський театральний дебют у 15-річному віці (1958), повернувшись до улюбленої справи – танців.

Так, у 1963 році він відзначився у спектаклі "Best Foot Forward", де танцював поряд з Лайзою Мінеллі і того ж року відбув у тур для роботи у "West Side Story" в ролі Ріф, де танцював поруч з Джорджианою Тон, яка грала Граціеллу в їхньому спектаклі. Ронні і Джорджиана з того часу завжди були разом і у лютому 1969 року вирішили одружитися (зараз Джорджиана працює директором з кастингу і була відзначена нагородою Еммі у 1999 році за роботу в серіалі "Сопрано/The Sopranos").

У 1964 Рональд вирішив змінити своє ім'я на "Крістофер" за пропозицією друга, акторки і співачки Монік Ван Ворен (Monique Van Vooren) з якою тоді працював, вона вважала, що це ім'я підходило йому краще. Вперше його було оголошено Крістофером Вокеном у 1965 році у мюзиклі "Baker Street". Проте, його сім’я, родичі й старі друзі ще досі називають його Ронні, а сам актор віддає перевагу неофіційному "Кріс Вокен".

За наступних 20 років кар’єра Вокена помітно просунулася вперед. Почавши з музичних комедій, Кріс, після подолання серйозного страху перед аудиторією, просувався до більш серйозних і драматичних ролей і здобув процвітаючу кар'єру в театрі. Як драматичний актор він дебютував у 1966 році у бродвейскій постановці "Лев Взимку" (The Lion in Winter) і навіть отримав за виконання в ній ролі Короля Філіпа премію Кларенса Дервента. Він почав грати в регулярних театральних постановках за Шекспіром, включаючи „Міра за міру“, "Ромео і Джульєта", "Гамлет", і "Макбет". Кріс став з'являвся на телебаченні і зіграв експериментальну роль у фільмі "Я і мій брат" (Me and My Brother). У 1971 році він і отримав бурхливі вітання за виконання головної ролі в постановці «Калігула» (Caligula) Єльського університету, а пізніше, у 1975 році, отримав премію «Obie Award» за роль у постановці "Kid Champion".

У 1971 році актор поповнив перелік своїх здобутків кінороллю експерта з електроніки у фільмі Сідні Люмета “Магнітні плівки Андерсона", де головну роль зіграв Шон Коннері. Після цього, у 1972 році, Кріс отримав свою першу головну роль у фільмі "Клітка Щастя" (The Happiness Cage/The Demon Within/The Mind Snatchers). Але вперше Вокен серйозно звернув на себе увагу зігравши маленьку, майже епізодичну роль у фільмі Вуді Аллена «Енні Холл» (Annie Hall) у 1977 році - виконавши роль божевільного брата Даяни Кітон він справив на всіх незабутнє враження і ця подія дала поштовх до отримання наступними роками чималої кількості пропозицій виконувати подібні дивні ролі. Але саме така наступна дивна роль, для якої йому довелося тиждень просидіти на рисові та бананах, щоб досягти виснаженого вигляду підняла його на вершину слави. Блискуче виконана роль робітника-сталевара в штаті Пенсильванія, емоційно зруйнованого в’єтнамською війною, у фільмі “Мисливець на оленів” (The Deer Hunter) Майкла Чіміно була відзначена премією «Оскар», як найкраща роль другого плану.

Зіркові ролі почали з’являтися у фільмографії Вокена, але самі кінофільми зазвичай не приносили достатніх прибутків їх творцям, тому не дозволяли в подальшому залучати оскароносного Кріса до головних чоловічих ролей. Так він зіграв одну з головних ролей в наступному фільмі Чіміно - вестерні “Ворота раю” (Heaven's Gate), який провалився в прокаті, але Вокен не сумував і продовжував з успіхом зніматися у ролях переважно другого плану, зображуючи людей несповна розуму, або ж взагалі лиходіїв.

Наступними найвідомішими його роботами були ролі, хоч і не у блокбпстерах, але у досить цікавих фільмах: “Пси війни” (Dogs of War) Джона Ірвіна, Мозковий штурм (Brainstorm) Дугласа Трамбулла, у екранізації романа Стівена Кінга “Мертва зона” (The Dead Zone) Дейвіда Кроненберга. У час, вільний від зйомок Кріс продовжував грати в театрі. Але він відразу ж залишив свою невелику небродвейську роботу в спектаклі «Hurlyburly», тільки-но йому запрпонували пристати до зйомок фільму про Джеймса Бонда “Вид на вбивство” (A View to a Kill) Джона Ґлена в ролі злодія Макса Зоріна.

Протягом 80-их і 90-их років Вокен продовжував працювати в кіно і театрі, інколи комбінуючи елементи акторського мистецтва з хореографічним. Він весь час намагався включити хоч маленькі танцювальні епізоди у кінофільми, в зйомках яких брав участь (наприклад фільм «At Close Range»), а також танцював у кіно-мюзиклах «Pennies from Heaven» та «Puss in Boots», причому, другий навіть дав можливість глядачам почути сильний і дивовижно мелодійний співучий голос Кріса. Ще у 90-х роках Кріс мав дві незабутні, хоч і епізодичні, ролі у фільмах Квентіна Тарантіно – один у «True Romance», як бандит, що тет-а-тет зустрічається з Деннісом Гоппером, і друга у «Pulp Fiction», як капітан Кунс.

Загалом за це десятиріччя Вокен зіграв майже у сорока кінофільмах. Серед всіх пропозицій він вирішив зупинити свій вибір на наступних фільмах: культовій трилогії “Пророцтво” (The Prophecy), де ним була виконана роль Анхеля Ґабріеля, на картині Абеля Феррари «Король Нью-Йорка»(King of New York), а також «The Addiction» та «The Funeral», на фільмах Тіма Бертона “Бетмен повертається” (Batman Returns) і «Сонна Лощина» (Sleepy Hollow). Також варто відзначити дві непомітних, але чудово виконаних роботи Крістофера у той період. Перша – це його зіркова роль у романтичній комедії Шарлотти Брандстром «A Business Affair», про яку актор в подальшому відгукувався, як про найближчу йому особисто серед усіх ролей, які він колись виконував. Друга така особлива робота – триллер Дональда Каммелла «Wild Side», в комерційному варіанті якого було вирізано найцікавіші сцени, без яких фільм став черствим і незрозумілим, але тих, хто бачив повну версію, не змогли залишити байдужими дотепність, гумор і чудова гра актора.

У 2000 році Кріс повертається до роботи в бродвейських постановках і відразу ж отримує номінацію на «Tony» за втілення ролі Габріеля Конроя у музичній версії «James Joyce's The Dead», а також ще раз згадує про свої хореографічні здібності, виконуючи ведучу роль у відео кліпі «Weapon of Choice» гурту «Fat Boy Slim».

Протягом свого довгого творчого шляху Крістофер Вокен зіграв чимало ролей – і супергероїв, і гангстерів, і просто людей несповна розуму. Вокен брався чи не за всі ролі, які йому пропонували, пояснюючи це тим, що йому цікаво спробувати себе у різних образах. За останнє двадцятиліття майже щороку виходить по 4-6 фільмів за його участі. Є серед них і посередні, але Кріс, як завжди, виконує свою роботу блискуче. Так, Вокен зіграв старого бізнесмена, який несподівано приходить до тями від звуків радіо, залишеного неподалік одним із працівників готелю, і не лише приходить до тями, а ще й вистукує чечітку вздовж усього вестибюлю і навіть виконує деякі цікаві високомайстерні штучки. Це відео стало надзвичайно популярним і здобуло декілька нагород MTV, в тому числі, як найкраще відео 2001 року. Варто відзначити, що виконував весь танець Вокен у свої 58 років сам особисто.

А у 2003 році він був номінований на друге нагородження Академії за роль батька Лео Дікапріо у картині Стівена Спілберга «Спіймай мене, якщо зможеш» (Catch Me if You Can). Хоч нагорода того разу перейшла до Кріса Купера (за роботу в «Адаптації/Adaptation»), Вокен продовжує поповнювати довжелезний перелік своїх здобутків з тими ж амбіціями, з якими починав свою кар’єру, і не має жодного наміру уповільнюватися.

На додачу до своєї акторської роботи Крис у вільний час займається малюванням – і має вже невеличку колекцію картин у стилі абстракціонізм, але виставки не влаштовує, бо є людиною досить сором’язливою. Крім того актор полюбляє куховарити і навіть на пару з Робертом ДеНіро відкрив ресторан «Tribeca Grille».

У вересні 2007 на екрани українських кінотеатрів вийшлоь дві стрічки за участю Крістофера Вокена - Лак для волосся (Hairspray) та Розлючені кулі (Balls of Fury). Фільми, як частенько з ним буває, досить посередні, але побачити Вокена в новому амплуа буде цікаво усім шанувальникам його таланту.

Фільмографія

  1. Citizen Brando (in pre-production)
  2. Розлючені кулі (Balls of Fury)
  3. Лак для волосся (Hairspray)
  4. Man of the Year (2006)
  5. Fade to Black (2006)
  6. Клік (Click) (2006)
  7. Domino (2005)
  8. Romance and Cigarettes (2005)
  9. Wedding Crashers (2005)
  10. Around the Bend † (2004)
  11. Stepford Wives, The † (2004)
  12. Envy † (2004)
  13. Man on Fire (2004)
  14. Rundown, The (2003)
  15. Gigli (2003)
  16. Kangaroo Jack (2003)
  17. Julius Caesar (2002 - TV)
  18. Catch Me If You Can (2002)
  19. Plots with a View (2002)
  20. Engine Trouble (2002)
  21. Country Bears, The (2002)
  22. Poolhall Junkies (2002)
  23. Jungle Juice (2001)
  24. Affair of the Necklace, The (2001)
  25. America's Sweethearts (2001)
  26. Joe Dirt (2001)
  27. Scotland PA (2001)
  28. Opportunists, The † (2000)
  29. Prophecy 3: The Ascent, The (2000)
  30. Cast and Crew (1999)
  31. Kiss Toledo Goodbye (1999)
  32. Sarah, Plain and Tall: Winter's End (1999 - TV)
  33. Sleepy Hollow (1999)
  34. Vendetta (1999)
  35. Blast from the Past (1999)
  36. New Rose Hotel (1998)
  37. Eternal, The (1998)
  38. Illuminata (1998)
  39. Prophecy II, The (1998)
  40. Mouse Hunt (1997)
  41. Suicide Kings † (1997)
  42. Excess Baggage (1997)
  43. Touch (1997)
  44. Last Man Standing (1996)
  45. Funeral, The (1996)
  46. Basquiat (1996)
  47. Celluloide (1996)
  48. Nick of Time (1995)
  49. Addiction, The † (1995)
  50. Prophecy, The † (1995)
  51. Things to Do in Denver When You're Dead (1995)
  52. Search and Destroy (1995)
  53. Wild Side (1995)
  54. Pulp Fiction (1994)
  55. Business Affair, A (1994)
  56. Wayne's World 2 (1993)
  57. True Romance (1993)
  58. Scam (1993 - TV)
  59. Skylark (1993 - TV)
  60. All-American Murder (1992)
  61. Day of Atonement (1992)
  62. Batman Returns † (1992)
  63. Mistress (1992)
  64. McBain (1991)
  65. Sarah, Plain and Tall (1991 - TV)
  66. Comfort of Strangers, The (1990)
  67. King of New York (1990)
  68. Communion (1989)
  69. Cannon Movie Tales: Puss in Boots (1988)
  70. Homeboy (1988)
  71. Biloxi Blues (1988)
  72. Milagro Beanfield War, The (1988)
  73. Deadline (1987)
  74. At Close Range (1986)
  75. View to a Kill, A †(1985)
  76. Dead Zone, The † (1983)
  77. Brainstorm † (1983)
  78. Who Am I This Time? (1982 - TV)
  79. Shoot the Sun Down (1981)
  80. Pennies from Heaven (1981)
  81. Dogs of War, The † (1981)
  82. Heaven's Gate † (1980)
  83. Last Embrace (1979)
  84. Deer Hunter, The † (1978)
  85. Roseland (1977)
  86. Annie Hall (1977)
  87. Sentinel, The (1977)
  88. Next Stop, Greenwich Village (1976)
  89. Valley Forge (1975)
  90. Mind Snatchers, The † (1972)
  91. Anderson Tapes, The (1971)
  92. Three Musketeers, The (1969)
  93. Me and My Brother (1969)

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
25 квітня
logo
logo

Сара Пакстон (29)
logo
logo

Джейсон Лі (47)
logo
logo

Рене Зелвегер (48)
logo
logo

Генк Азарія (53)
logo
logo

Аль Пачіно (77)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru