Джерард Батлер (Gerard Butler)

Шотландський актор Джерард Батлер далеко не вперше з'являється на великому екрані, але, мабуть, правильно буде сказати, що увагу на себе він звернув, коли виступив в образі відважного і мудрого царя Леоніда у фільмі "300 спартанців". Після такої яскравої ролі багатьом відразу згадалась його вокальна партія Привида в "Привиді опери", а роль в романтичній мелодрамі "P.S. Я кохаю тебе (P.S., I Love You)" остаточно закріпила за ним статус актора-універсала, який не лише може похвалитись відмінною фігурою, а й може зіграти будь-яку роль - боязкого і хороброго, сильного і слабкого, романтичного і жорстокого.

Джерард Джеймс Батлер (Gerard James Butler) народився 13 листопада 1969 року у Ґлазґо в Шотландії. Але хоч він і шотландець за народженням, прабабуся і прадідусь Джерарда були ірландцями, тому його родина й не має свого фамільного клітчастого візерунку.

Його батьки, Маргарет та Едвард Батлери, через 6 місяців після народження Джеррі переїхали до Канади, де у Монреалі намагалися створити власний бізнес. Проте, справи не склалися і їхні шляхи розійшлися в різні боки. Мати, забрашви дітей з собою, повернулася у своє рідне місто - Пейслі у Шотландії, де невдовзі вдруге вийшла заміж. Тут у Пейслі і виховувався майбутній актор разом зі своїми братом та сестрою у суворих католицьких традиціях. Контактів з батьком хлопчик не підтримував - лише бачив його у 4 роки та наступного разу аж в 16, після чого стосунки з батьком покращилися.

Джерард ріс неподалік з місцевим кінотеатром, куди частенько ходив з матір'ю. Театральне мистецтво йому ще тоді содобалося, і в школі він хоч і був найкращим учнем, проте не відмовлявся брати участь у різноманітних аматорських постановках, а згодом навіть виступав на сцені шотландського молодіжного театру та зіграв Олівера у Королівському театрі в Ґлазґо. Після закінчення школи Джерард вступив до юридичного факультету університету в Ґлазґо, де завдяки своїй харизмі, сильним особистим та соціальним навичкам став президентом університетської юридичної спільноти.

Здобувши освіту, Батлер не довго пропрацював адвокатом - в Канаді помирав від раку його батько, тож Джерард поїхав провести його в останню путь, після чого повернувся на батьківщину. Робота юриста заганяла його в депресію, від якої залишалося рятуватися пляшкою чи електрогітарою, співаючи у рок-гурті "Speed", чим він і зайнявся. Та одного разу, потрапивши на стажування у Едінбург, Джерард побачив на фестивалі фільм "На голці" (Trainspotting) і зрозумів, що обрав собі не ту професію, тож тільки-но його заяву про звільнення було підписано, 25-річний Джерард Батлер поїхав до Лондону з метою реалізувати давню мрію - розпочати акторську кар'єру.

Після тривалих спроб пробитися на сцену йому нарешті поталанило - в одній з лондонських кав'ярень він познайомився з актором Стівеном Беркоффом, якого настільки вразив декламуванням, що той дав йому епізодичну роль у своєму спектаклі "Coriolanus". Пізніше Джерард зробив ще одну спробу потрапити на театральну сцену - під час репетицій для "Coriolanus" пройшов кастинг та отримав головну роль Рентона у театральній адаптації фільму "На голці" (Trainspotting), який його колись так вразив.

Першою роботою Батлера в кіно стала роль Арчі Брауна у фільмі "Місіс Браун" (Mrs. Brown) 1997 року, де він грав поруч з Джуді Денч та Біллі Коннолі. Під час зйомок в цьому фільмі стався випадок, який дав шанс Джерарду стати героєм в реальному житті - на пікніку біля річки, який він влаштував зі своєю матір'ю почулися крики про допомогу. Не вагаючись Джерард кинувся у воду і врятував хлопця, після чого був нагороджений "Сертифікатом про мужність" від Королевської Спільноти Людяності (Royal Humane Society), хоч сам вважає, що в тій ситуації будь-хто вчинив би так само, як він і нічого героїчного у його вчинку нема.

Того ж року Джеррі вперше потрапив до блокбастеру - він з'явився в епізодичній ролі у вісімнадцятій частині "Бондіани" під назвою "Завтра не помре ніколи" (Tomorrow Never Dies)

У 1998-99 роках, здобуваючи досвід з акторської майстерності, Батлер знімається у безлічі здебільшого посередніх фільмів на зразок "Фаст-фуд" (Fast Food), Мумія: Принц Єгипту (Tale of the Mummy), "Трохи брехні заради кохання" (Little White Lies), Будь-ласка (Please!), "Ще один поцілунок" (One More Kiss), "Вишневий сад" (The Cherry Orchard), а також у серіалах: "Молодь вчиться бути рокзірками" (The Young Person's Guide to Becoming a Rock Star) і "Люсі Салліван виходить заміж" (Lucy Sullivan Is Getting Married), а нове тисячоліття він почав з другорядної ролі у військовій драмі, відомій у нас під назвою "Врятувати Гаррісона" (Harrison's Flowers) в ролі фотожурналіста Кріса Кумака.

У 2000-ному році Батлеру пощастило на першу значну роль - головного героя у фільмі Веса Кревена "Дракула 2000" (Dracula 2000). Одночасно з ним на телеекрани вийшов мінісеріал "Аттіла" - його продюсери спершу хотіли на головну роль запросити когось більш відомого, але зрештою повернулися до проб з Джерардом Батлером, вирішивши що він їх достатньо влаштовує, тож Джеррі, нарешті, отримав шанс вперше продемонструвати себе в епічній ролі - вождя гуннів Аттіли Завойовника. Щоправда спершу довелося добряче попрацювати над собою і позбутися свого шотландського акценту. Колегами Батлера по фільму стали такі ветерани екрану, як Тім Каррі, Паверс Бут, а також актор Стівен Беркофф - його давній знайомий ще з часів спектаклю "Coriolanus".

Наступні місяці стали для Батлера наповнені розчаруваннями. "Дракула 2000" провалився у прокаті, не повернувши навіть свій бюджет, а серіал "Аттіла", хоч і був одним із найбільш високорейтингових серіалів року, дуже швидко втратив успіх у глядачів. Не тішив навіть той факт, що CNN після виходу останніх двох робіт Батлера назвали його головним претендентом на роль Джеймса Бонда у наступному фільмі - як невдовзі з'ясувалося це були всього-навсього чутки, адже Пірс Броснан повідомив, що зніматиметься щонайменше у двох наступних фільмах про агента 007. Єдиною втіхою була поява прихильників і фанів, які створили в інтернеті чимало фан-сайтів.

Сповнений рішучості твердо стати на ноги, Батлер укладає угоду з новим агенством і повертається на британське телебачення, де працює майже за дипломом - знімається у юридичному серіалі "Присяжні" (The Jury), в якому також знімалися Дерек Якобі та Ентоні Шер.

В той же час його запрошують на роль у британсько-американському проекті, де Джерард грає Кріді - кращого друга головного героя, вбивці драконів, у виконанні Крістіана Бейла у фільмі "Влада вогню" (Reign of Fire). Потім він швидко погодився на другорядну роль у фільмі Ренні Гарліна "Мисливці за розумом" (Mindhunters) з Велом Кілмером, але вийшов із проекту для зйомок в головній ролі - археолога Андре Марека в картині Річарда Доннера "У пастці часу" (Timeline) - довгоочікуваній, але провальній адаптації роману Майкла Крайтона, де він знову зустрічається на екрані з Баллі Конноллі - колегою по його першій кінороботі.

"У пастці часу" - це всього лише один з гучних провальних фільмів на екранах, в яких брав участь Батлер, і далеко не останній - ще були екранізація відомої легенди "Беовульф і Ґрендель" (Beowulf & Grendel), яка в прокаті не зібрала навіть ста тисяч доларів; спортивна мелодрама "Гра їх життя" (The Game of Their Lives) та багато інших. Батлер у своїх роботах, безсумнівно, показав неабиякий акторський талант, тому в низьких касових зборах його робіт не його провина - просто намагаючись пробитись вище в кінотабелі рангів він не гребував участю навіть в сумнівних проектах з досить неоднозначними перспективами. І, що найсумніше, ця тенденція продовжується й далі - поміж зйомками в популярних блокбастерах Батлер витрачає сили на різні кінороботи з сумними перспективами, які не додають йому ані слави, ані грошей.

Але в цілому 2003 можна вважати досить вдалим, оскільки саме в ньому Батлер з'явився на екранах в компанії з Анджеліною Джолі в продовженні екранізації популярної гри "Лара Крофт - розкрадачка гробниць: Колиска життя" (Lara Croft Tomb Raider: The Cradle of Life).

"Дракула-2000", хоч і виявився суцільним розчаруванням, допоміг Батлеру з новою сходинкою в кар'єрі - саме там його побачив режисер Джоел Шумахер і запросив на роль "Привида" в голлівудській екранізації відомого мюзікла Ендрю Ллойда Веббера. Деякі критикм, звісно, не пропустили шансу негативно оцінити вокальні дані Джерарда, вважаючи, що він не зміг розкрити повний діапазон вокальної партії свого героя, але в цілому відгуки були схвальними, а каса - цілком пристойною. Це дозволило Батлеру витратити цілий рік на підтримку кіно країни своїх предків - ісландську спробу екранізувати сагу про Беовульфа. Картина з мізерним бюджетом вийшла, цілком логічним кінофільмом третього сорту, не зважаючи навіть на участь таких зірок, як Стеллан Скарсгаард.

Можливо таким чином Батлер віддавав належне своїй батьківщині, можливо просто розминався перед найгучнішим на цей час своїм фільмом - екранізацією стильного комікса Френка Міллера "300 спартанців". Як би там не було, а попри чудову візуальну сторону фільму, основне захоплення викликав зіграний ним образ спартанського царя Леоніда - сильного, рішучого, незламного і зі справжнім командирським голосом, одним словом справжнього правителя. Після кількох історичних фільмів, в яких глядача разом зі своїми солдатами намагались переконати в своїх командирських здібностях хлопчики на зразок Орландо Блума чи Коліна Фаррела, Батлер був першим актором, якому це вдалося, хоч фільм жодним чином не стосувався справжньої історії. Фільм не отримав жодної більш-менш пристойної нагороди на різноманітних фестивалях, але головною нагородою Джерарду стало визнання глядачів та збори, які в семеро перевищили витрати.

Наче намагаючись підтвердити свою акторську універсальність, від зображення такої героїчної постаті Батлер відразу переходить до ролі доволі нерішучого клерка, якому мститься ображений чоловік його коханки в досить цікавому і напруженому трилері "Викуп (Butterfly on a wheel/Shattered)", а згодом - до образу романтичного хлопця, який після смерті підтримує заздалегідь написаними листами свою дружину в проникливій мелодрамі "P.S. Я кохаю тебе (P.S., I Love You)", створивши дівчатам усього світу ідеальний образ для мрій.

Такий образ ідеального хлопця зіграв на руку Батлеру - пропозиції посипались на нього звідусіль, і він, вірний своїй працелюбності та універсальності, особливо їх не перебирав, тож протягом наступних двох років на екрани вийде одразу шість картин, в створенні яких він взяв участь: черговий бандитський фільм Гая Річі "Рок-н-рольщик" (RocknRolla), фантастична стрічка "Острів Нім" (Nim’s Island), футуристичний трилер "Гравець" (Gamer), романтична комедія "Жахлива правда" (The Ugly Truth), психологічний трилер "Законослухняний громадянин" (Law Abiding Citizen), який фінансуватиме нещодавно створена Батлером продюсерська агенція Evil Twins, та анімаційна стрічка "Як тренувати дракона" (How to Train Your Dragon).

Поза тим ходять чутки про можливе виконання Батлером ролі культового персонажа Змія Плісскена в рімейку фільма "Втеча з Нью-Йорка" 1981 року, де головну роль зіграв Курт Рассел. Залишається лише сподіватись, що серед цих проектів більше не зустрінеться жодного неякісного фільму.

Тим часом особисте життя Батлера залишається приховане за сімома замками - Джерард вже не раз мав проблеми з папарацці, які намагались хоч щось дізнатись про актора поза знімальним майданчиком. Досі ще ніхто не зміг навіть упіймати його з якоюсь представницею чарівної статі - інформаційний голод став настільки сильним, що одна лише прогулянка з Кемерон Діаз призвела до цілого серіалу на шпальтах різноманітних видань, які помилково приписали їм романтичні стосунки. Залишається лише зробити висновок, що за такою купою роботи актору просто не до особистого життя.

Фільмографія

  1. Законослухняний громадянин (Law Abiding Citizen) (2009)
  2. Як тренувати дракона (How to Train Your Dragon) (2009) - озвучення
  3. Жахлива правда (The Ugly Truth) (2009)
  4. Гравець (Gamer) (2009)
  5. Рок-н-рольщик (RocknRolla) (2008)
  6. Острів Нім (Nim’s Island) (2008)
  7. P.S. Я кохаю тебе (P.S., I Love You) (2007)
  8. Викуп (Butterfly on a Wheel/ Shattered/ Desperate Hours) (2007)
  9. 300 спартанців (300/ 300:The IMAX Experience) (2006)
  10. Беовульф і Ґрендель (Beowulf & Grendel) (2005)
  11. Trailer for a Remake of Gore Vidal's Caligula (2005)
  12. Гра їхнього життя (The Game of Their Lives/ The Miracle Match) (2005)
  13. Привид опери (The Phantom of the Opera) (2004)
  14. Любий Френкі (Dear Frankie) (2004)
  15. Лара Крофт - розкрадачка гробниць: Колиска життя (Lara Croft Tomb Raider: The Cradle of Life) (2003)
  16. У пастці часу (Timeline) (2003)
  17. Влада вогню (Reign of Fire) (2002)
  18. Присяжні (The Jury) (2002) - телесеріал
  19. Стрілки (Shooters) (2002)
  20. Не жіноча робота (An Unsuitable Job for a Woman) - серіал, 1 епізод
  21. Аттіла (Attila/ Attila the Hun) (2001) - телесеріал
  22. Рубін Сахари (Jewel of the Sahara) (2001) - на відео
  23. Дракула 2000 (Dracula 2000) (2000)
  24. Врятувати Гаррісона (Harrison's Flowers) (2000)
  25. Вишневий сад (The Cherry Orchard) (1999)
  26. Ще один поцілунок (One More Kiss) (1999)
  27. Люсі Салліван виходить заміж (Lucy Sullivan Is Getting Married) (1999) - телесеріал
  28. Будь-ласка (Please!) (1999)
  29. Молодь вчиться бути рокзірками (The Young Person's Guide to Becoming a Rock Star) (1998) - телесеріал
  30. Трохи брехні заради кохання (Little White Lies) (1998) - телефільм
  31. Мумія: Принц Єгипту (Tale of the Mummy/ Russell Mulcahy's Tale of the Mummy) (1998)
  32. Фаст-фуд (Fast Food) (1998/I)
  33. Завтра не помре ніколи (Tomorrow Never Dies) (1997)
  34. Місіз Браун (Mrs Brown) (1997)
 
  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
25 квітня
logo
logo

Сара Пакстон (29)
logo
logo

Джейсон Лі (47)
logo
logo

Рене Зелвегер (48)
logo
logo

Генк Азарія (53)
logo
logo

Аль Пачіно (77)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru