Артуро Перес-Реверте: Філіпоманія

arturo_peres-reverte Чогось подібного варто було чекати. Наш нетямущий і занадто емоційний народ готовий самозабутньо поринати в будь-яку модну пошесть, поки від неї не почне зводити зуби і вона не перетвориться на повний абсурд. З Федеріко Гарсіа Лоркою ми, дякувати богу, закінчили. Коли пригадуєте, кілька місяців тому, незадовго до початку загальної і безконтрольної філіпоманії, ваш покірний слуга писав про першу виставку в Ескоріалі, присвячену другому з Австрійців. Я говорив про те, що автори експозиції відважились повною мірою розкрити особистіть людини, що мудро і жорстоко правила великою імперією в славну і похмуру епоху, пам'ять про яку жива й до теперішнього часу. Про те, що Філіп Другий, канонізований франкістами і забутий міністрами культури в наступні двадцять років, повинен зайняти законне місце в історичній пам'яті іспанців.

На той момент я не міг навіть припустити, хоча варто було, враховуючи, які ідіоти займаються або вдають, що займаються, культурою в нашій країні, що обожнювання "чорного короля" скоро дійде до такої межі і прийме такі страхітливі, бридкі форми. Експозиція в Ескоріалі стала сигналом до старту нескінченної низки виставок, конференцій, концертів, публікацій і телепрограм, кількість яких давно сильно дратує публіку. Тепер будь-яка згадка про короля злить іспанців не менше, аніж французів і англійців, його давніх ворогів. Колумністи, радіоведучі, дрібні політики, футбольні тренери і інші різноманітні ентузіасти, котрі в житті не прочитали жодної книги, спішать зробити свій внесок і висловити власну думку. Один книготорговець нещодавно буквально пограбував мене, надіславши чотириста тридцять дев'ять нових книг і каталогів, присвячених цьому персонажеві. Довелося звалити їх в купу в передпокої. Наштовхуючись на неї дорогою до вітальні, я кожен раз обкладаю лайкою і самого Філіпа, і матір, що породила його. До речі, її звали Ізабелою, вона була з Португалії і вірізнялася рідкісною красою. Навіть Мануель Рівас, мій приятель з Фіністере, незмінно доброзичлива людина, написав нещодавно мені, що ситий Філіпом по горло. І це враховуючи, що предок Маноло служив у фламандських полках.

Що стосується ідеологічної сторони питання...Ну що тут можна сказати. Як кажуть мої земляки з Картахени, "одна справа - це одне, а інша - зовсім інше". Одна справа - прагнути зрозуміти історичну особу зі всіма її досягненнями і помилками, не приймаючи на віру "чорних легенд", і зовсім інше - перетворювати Філіпа Другого на світоча Відродження, а його Іспанію - на оплот культури і прогресу. Ми повинні пам'ятати про чудову бібліотеку, зібрану цим королем, про важку місію, яку він поклав на себе, керуючи найбільшою і наймогутнішою імперією в світі. Але не варто забувати і про трагедію, якою обернулася для Іспанії його контрреформація, про вогнища інквізиції, знищення морісків, про те, що країна була знекровлена важкою вісімдесятирічною війною, яка змінила курс нашої історії і врешті-решт привела нас до сьогоднішнього жалюгідного стану. Про історичну особу варто судити з погляду її епохи, а не спірних і подеколи небезпечних критеріїв нашого часу. Перш ніж оголосити монарха XVII століття зразком чеснот, варто пригадати про зловісну суть королівської влади, як такої. Я написав одного разу, що Іспанії потрібна історія яка вона є, що не належить ані лівим, ані правим. Але, здається, наша бідна країна приречена кидатися в крайнощі.

Наближається чотирьохсотріччя Веласкеса. Боже, врятуй нас грішних! Схоже, настала черга севільського живописця. Ми володіємо здатністю перетворювати на суцільне лайно найпрекрасніші речі, іноді помилково, але куди частіше - через непомірний ентузіазм.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
28 травня
logo
logo

Кайлі Міноуґ (54)
logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru