Буковель-2010
Як відомо - Буковель один з найшикарніших і найдорожчих курортів України. Деякі френди навіть називали його "курорт європейського рівня". Не знаю - на європейських не був, але купа недоліків навіть якщо порівнювати просто з поняттям "приємний відпочинок" знайдеться.

От про ціни точно ніхто не бреше - наше щастя, що все було сплачене компанією Samsung, інакше сімейний бюджет був би підірваний. Не знаю, скільки там коштує проживання - згідно банерів в несезон воно може починатись і від 129 грн, але щось у мене великі сумніви щодо комфортності такого проживання. Ми жили в двоповерхових будиночках просто на території ГК - є ще варіанти проживання в готелі та аренди на велику сім'ю шикарного двоповерхового котеджу з каміном та плазмовими телевізорами, але то для тих, хто приїздить туди не потягом, а на "Інфініті" (оренда такого шале - 40 000-90 000 грн за тиждень). Власне проживання і є тим, до чого менше всього претензій - точніше їх взагалі нема. Щоденне прибирання, поповнення гігієнічних штучок, заміна білизни, електронні замки на картках - все, як має бути. Харчування теж сподобалось стравами, я взагалі полюбляю західноукраїнські заклади харчування: хоча "шведський стіл" - страшне зло для ваги. :)


Чого ще не відбереш - це краси гір. Хоч в сніжну, хоч в сонячну погоду спостерігати за краєвидами - суцільна насолода. Навіть коли через туман видимість не більше 10-15 метрів - теж цікаво кататись, хоча то вже екстрім повний, особливо на "чорних" трасах. Система скіпасів теж добре продумана, особливо тішить можливість "вільні руки" - кинув собі картку в нагрудну кишеню і забув про неї, до того ж вона підходить до всіх підйомників. Інструкторів та лижних шкіл валом - хоча мені, на диво, це виявилось непотрібним: перший день дружина мене вчила просто стояти на лижах і хоч якось зупинятись, в другий я вже сам ганяв "синіми" (найпростішими) трасами, на третій - перейшов виключно на червоні, бо на синіх вже було нудно, і залишок відпочинку прогасав по червоних та чорних, хоча останні справді дуже небезпечна штука - у мене на очах рятувальники "запакували" двох людей, яким на таких схилах не пощастило (схили чорних трас перевищують 40 градусів, можуть сягати і 60). До речі, рятувальна служба гарно працює - швидко, професійно, принаймні на мій недосвідчений погляд. Самі підйомники - чотирикрісельні, досить швидкі, хоча сідати на них треба обережно - старт на деяких настільки стрімкий, що можна впасти, чи заробити по кумполу металевою дугою крісла, як було раз зі мною. За порушення обіцяють блокувати скіпаси - і таки блокують, одного разу я стояв поруч з хлопцем, який скаржився по мобілці товаришу на такий факт. Останній позитив - чудово наповнений сайт.



Тепер щодо недоліків - знову ж таки, це лише мій непрофесійний погляд, ті ж росіяни, наприклад, пишуть, що все чудово(там же за посиланням можна почитати і характеристику по кожній трасі).



Перший - ціни. Зрозуміло, що лижний відпочинок - дещо "елітна" справа, і я нічого не кажу про вартість підйомів (20-30 грн за один), оренди обладнання (60-325 грн за день) і таке інше. Але пластиковий стаканчик з окропом, ложкою цукру, пакетиком чаю і дерев'яною паличкою для розмішування за 9 гривень, миска борщу в 300 гр за 40 гривень, півлітрова пачка соку за 19 гривень, одна гра на ігровому автоматі за 10 грн - це вже, як на мене, виходить за будь-які межі. Накрутки на деякі товари сягають 300-400 відсотків, хоча люду стільки, що можна було б дещо і знизити собі "маржу" для заробітку на об'ємах. А так - розважальний центр стоїть порожній, ресторан - теж, а народ масово закуповується сосисками в магазині "У Миколи" (до речі - чудове місце, всього кількасот метрів від підйомників, а ціни - 110-120% цін звичайного київського супермаркету). Ну і кому гірше? На проживання теж здебільшого всі розбрідаються по сусіднім будинкам, або взагалі живуть за кількадесят кілометрів по селам, приїжджаючи зранку машинами чи таксі. Щоб харчуватись в тих закладах, які знаходяться поруч з підйомниками - треба розраховувати приблизно в 100 грн на людину за один раз, хоча ми удвох інколи "вкладалися" і в 300 грн.



З останнього випливає одразу другий недолік - дороги. Таких ям я не бачив навіть по київських селах, але то ще дрібниці - все ж народ в гори їздить здебільшого на позашляховиках. Ці дороги абсолютно всі на одну смугу руху. Як там розминаються двоповерхові автобуси - уявити не можу, але навіть для маленьких автівок такі вузькі дороги стають проблемою - якщо не приїхати до Буковелю о шостій ранку, то вже о сьомій застрягаєш в багатокілометровому заторі. Увечері - те саме, тільки навпаки. Уявити не можу, чим думали люди, які нашпигували Буковель багатоповерховими паркінгами на тисячі машин, але лишили для клієнтів дороги на одну смугу руху. В результаті паркінги стоять порожні, бо народ кидає машини десь подалі і йде пішки. Ну і знову кому гірше?



Третя проблема - персонал. Назві "курорту європейського рівня" абсолютно не відповідає те, що англомовного персоналу там не знайдеш і з собаками. Усім іноземним гостям, аби поспілкуватися з офіціантами чи працівниками підйомників-пунктів прокату, доводиться ходити з перекладачами чи знайомими. Більше того - в закладах, де той самий борщик може коштувати 4 гривні за ложку, офіціанти можуть принести той борщик і через п"ять хвилин, і через півгодини, а можуть і взагалі тобі забути до нього ложку дати. Хоча це трапляється рідко - але враження псує.



Четвертим пунктом буде не проблема, а дрібний, але досить неприємний недолік - відношення до відпочиваючих адміністрації курорту. Окрім вищеперелічених наслідків сюди входить ще багато чого. Це і повна відсутність хоч якихось видів відпочинку окрім "поїсти" та "покататися" - жодного натяку хоч на якийсь кінотеатр в місці де відпочивають тисячі далеко не самих бідних людей нема, про якісь музеї/виставки я взагалі промовчу, хоча навіть в деяких селах дорогою до Буковеля вони є. Ситуацію міг би дещо виправити РЦ "Бука", але його ціни відкидають таку можливість - то виходить далеко не для середнього класу, та й знайти його, як підказує вищенаведений відгук росіянина, важкувато - може тому навіть на безкоштовній дискотеці там було "три з половиною людини".



Сюди ж входить набір музики, яку крутять на ковзанці та підйомниках - якусь частку там складають відомі "інструменталки", але більшу половину складає російськомовна "попса" найнижчого гатунку, а одного разу я "насолодився" навіть Шуфутинським. Це бісить просто неймовірно. Це і заборона на використання усіх видів скіпасів кількома людьми - яка, в біса, кому різниця, як я використовую свій скіпас, розрахований на кількість підйомів? Я бачив, як одного разу у дружини, яка йшла другою, відібрали скіпас, переданий їй чоловіком, досить неввічливо вибили замки і послали пробиватись назад крізь натовп пішки. Це і підйомники, підходи до яких та спуски вже опівдні виковзані до ідеальної криги, і всі, матюкаючись, намагаються хоч якось пробитися і не впасти. Це і викатані до глини і трави деякі схили, які ніхто не закриває, хоча вже варто, і відсутність інформаційних табличок на розвилках трас - я одну двічі проїхав, поки знайшов. Це і відсутність банкоматів, окрім "приватбанківських" (я розумію, що Буковель - то приватівська іграшка, але ж совість треба хоч якусь мати, та й іншим банкам хоч чимось думати).
І таке інше, і тому подібне - таких дрібниць можна назвати ще з десяток. Дрібниць, які псують загальне приємне враження.



В цілому, як на мене, можна ставити "4-". Над курортом ще потрібно працювати, але і зроблено вже дуже багато. І найголовніше - видно, що робота не стоїть.

  
Коментарі читачів

You must javascript enabled to use this form

Іменинники
22 вересня
logo
logo

Дін Рід
(1938 - 1986)

logo
Хостинг та підтримка надані
Украинский портАл Ua-links каталог сайтів Украинская Баннерная Сеть
UA TOP Bloggers BlogMemes.ru